Ландшафтний парк

ЛАНДША́ФТНИЙ ПА́РК — вид парку, особливість якого полягає в архітектурно-художньому зв’язку природних елементів (рослинність, рельєф, ґрунт, вода) зі штучними; напрям у ландшафтному мистецтві. Див. також Архітектура ландшафтна та Ландшафтний дизайн. Створити Л. п. (ін. назва — пейзаж. парк) означає вдосконалити природ. ландшафт засобами ландшафт. мистецтва. Основне призначення Л. п. — посилення естетич. впливу краси ландшафту на людину. Домінують у Л. п. мальовничі краєвиди. Осн. принципи їхнього створення: творче перероблення природ. пейзажів; природне включення композицій у ландшафт; використання широкого асортименту рослинності та її декор. якостей; використання великих територій для побудови парк. угруповань. Прикметні риси Л. п.: пейзажні ефекти далеких перспектив; природні геометризов. форми декор. рослинності, вода як паркоутворюючий чинник; перетятий рельєф місцевості; штуч. рельєф; чергування відкритих і закритих просторів; зміни пейзажів, побудов. на контрасті гри світла та тіні; помірне застосування скульптури, малих архіт. форм і кольорів. Використання особливостей Л. п. є однією з популяр. тенденцій у сучас. парк. буд-ві. Перші Л. п. створ. в Англії на поч. 18 ст., тому їх іменують ще й англ. парками. Вважають, що розвитку Л. п. сприяла поява кн. шотланд. архітектора В. Чеймберса «A Dissertation on Oriental Gardening» («Про східне садівництво», 1759). Проте поняття «Л. п.» уперше сформулював англ. садівник 2-ї пол. 18 — поч. 19 ст. Г. Рептон. Він стверджував, що у створенні Л. п. потрібно підкреслювати природну красу ландшафту та приховувати його недоліки; формувати ілюзію природ. походження ландшафту. Загалом на розвиток пейзаж. парків Європи вплинули твори живопису, літ-ри та філософії, які великого значення надавали не зіпсованій людською культурою природі. Напр., мотиви недоторканої природи стали основою творчості франц. художника 17 ст. К. Лоррена, який створив новий жанр пейзажу, де зображають дику рослинність. Англ. письменники 18 ст. Дж. Мільтон, О. Поп, Дж. Томсон у своїх творах милувалися красою дикої природи. Картини перших Л. п. відображали в основному сумні настрої. Це пов’язано з тим, що Л. п. як напрям виник під час переважання в мистецтві романтизму — своєрід. протесту проти класицизму Франції 17 ст. В цілому для Л. п. того періоду характерне поєднання широких панорам, водоспадів, гротів, декоратив. руїн; центральне місце належало палацам. З Англії пейзажне парк. мистецтво поширилося всією Європою, а потім й у США. У 2-й пол. 18 ст. Ж.-М. Морель у с. Ерменонвіль створив перший у Франції Л. п., що належав Р.-Л. де Жирардену. У цьому парку на о-ві знаходиться гробниця франц. письменника, філософа Ж.-Ж. Руссо. 1773–78 Л. Кармонтель збудував парк Монсо у Парижі, 1774–86 А.-Л. Жусьє й А. Рішар — парк Малого Тріанону у Версалі. У Німеччині майже всі регулярні парки перероблено на пейзажні. Серед найвідоміших — парк Верлоу побл. Дессау (2-а пол. 18 — поч. 19 ст.), створений Ф. Ермансдорфом і Д. Ейзербеком; парк Мускау (1-а пол. 19 ст.), створений Г. фон Пюклером. У 1850-х рр. Ф.-Л. Олмстед розробив проект і особисто керував будівництвом Нью-Йорк. центр. парку (США; пл. понад 300 га, розташ. у центрі міста). Л. п. України 18–19 ст. властиве підкреслення природ. особливостей місцевості, краси краєвиду. Зразковим прикладом вітчизн. Л. п. є «Софіївка» Національний дендрологічний парк НАНУ, створений наприкінці 18 — на поч. 19 ст. на околиці м. Умань (нині Черкас. обл.) для польс. магната С. Потоцького під керівництвом інж. Л.-Х. де Метцеля. У «Софіївці» гармонійно поєднано різноманітні елементи ландшафту (рельєфу, каміння, річки та рослинності) з витворами архітектури та скульптури. 1793 у м. Біла Церква (нині Київ. обл.) на основі вікової укр. діброви та мальовничої долини р. Рось засн. парк (нині «Олександрія» Державний дендрологічний парк НАНУ) для польс. графів Браницьких. Автором генплану став франц. арх. Мюффо, пізніше над його втіленням працювали арх. і садівники Ботані, Станґе, Вітт, Єнс. Парк знаменитий своїми полянами й алеями. Природні галявини прикрашають декор. групи екзотичних рослин: сосен Веймутової та чорної, дуба червоного кулястої форми, горіха ведмежого, горіха сірого. Зразком реалістичного садово-парк. мистецтва України став «Тростянець» Державний дендрологічний парк НАНУ, закладений 1834 на Чернігівщині. Основою композиції є ставки: Головне, Лебедине, Куциха. Штучні ставки та велика кількість пагорбів — класич. приклад пластич. перетворення рівнинного ландшафту.

Розмір шрифту

Ландшафтний парк

Рекомендована література

Інформація про статтю