Ландшафтний парк

ЛАНДША́ФТНИЙ ПА́РК — вид парку, особливість якого полягає в архітектурно-художньому звʼязку природних елементів (рослин­ність, рельєф, ґрунт, вода) зі штучними; напрям у ландшафтному мистецтві. Див. також Архітектура ландшафтна та Ландшафтний дизайн. Створити Л. п. (ін. назва — пейзаж. парк) означає вдосконалити при­род. ландшафт засобами ландшафт. мистецтва. Основне при­значе­н­ня Л. п. — посиле­н­ня естетич. впливу краси ландшафту на людину. Домінують у Л. п. мальовничі краєвиди. Осн. прин­ципи їхнього створе­н­ня: творче пере­робле­н­ня природ. пейзажів; природне включе­н­ня композицій у ландшафт; викори­ста­н­ня широкого асортименту рослин­ності та її декор. якостей; викори­ста­н­ня великих територій для побудови парк. угруповань. Прикметні риси Л. п.: пейзажні ефекти далеких пер­спектив; природні геометризов. форми декор. рослин­ності, вода як парко­утворюючий чин­ник; пере­тятий рельєф місцевості; штуч. рельєф; чергува­н­ня від­критих і закритих просторів; зміни пейзажів, побудов. на контрасті гри світла та тіні; помірне за­стосува­н­ня скульптури, малих архіт. форм і кольорів. Викори­ста­н­ня особливостей Л. п. є однією з популяр. тенденцій у сучас. парк. буд-ві. Перші Л. п. створ. в Англії на поч. 18 ст., тому їх іменують ще й англ. парками. Вважають, що роз­витку Л. п. сприяла поява кн. шотланд. архітектора В. Чеймберса «A Dissertation on Oriental Gardening» («Про східне садівництво», 1759). Проте поня­т­тя «Л. п.» уперше сформулював англ. садівник 2-ї пол. 18 — поч. 19 ст. Г. Рептон. Він стверджував, що у створен­ні Л. п. потрібно під­креслювати природну красу ландшафту та приховувати його недоліки; формувати ілюзію природ. походже­н­ня ландшафту. Загалом на роз­виток пейзаж. парків Європи вплинули твори живопису, літ-ри та філософії, які великого значе­н­ня надавали не зі­псованій людською культурою природі. Напр., мотиви недоторканої природи стали основою творчості франц. художника 17 ст. К. Лор­рена, який створив новий жанр пейзажу, де зображають дику рослин­ність. Англ. письмен­ники 18 ст. Дж. Мільтон, О. Поп, Дж. Томсон у своїх творах милувалися красою дикої природи. Картини перших Л. п. від­ображали в основному сумні на­строї. Це повʼязано з тим, що Л. п. як напрям виник під час пере­важа­н­ня в мистецтві романтизму — своєрід. протесту проти класицизму Франції 17 ст. В цілому для Л. п. того періоду характерне по­єд­на­н­ня широких панорам, водо­спадів, гротів, декоратив. руїн; центральне місце належало палацам. З Англії пейзажне парк. мистецтво поширилося всією Європою, а потім й у США. У 2-й пол. 18 ст. Ж.-М. Морель у с. Ерменонвіль створив перший у Франції Л. п., що належав Р.-Л. де Жирардену. У цьому парку на о-ві знаходиться гробниця франц. письмен­ника, філософа Ж.-Ж. Руссо. 1773–78 Л. Кармонтель збудував парк Мон­со у Парижі, 1774–86 А.-Л. Жу­сьє й А. Рішар — парк Малого Тріанону у Версалі. У Німеч­чині майже всі регулярні парки пере­роблено на пейзажні. Серед найві­доміших — парк Верлоу побл. Дес­сау (2-а пол. 18 — поч. 19 ст.), створений Ф. Ермансдор­фом і Д. Ейзербеком; парк Мус­кау (1-а пол. 19 ст.), створений Г. фон Пюклером. У 1850-х рр. Ф.-Л. Олмстед роз­робив проект і особисто керував будівництвом Нью-Йорк. центр. парку (США; пл. понад 300 га, роз­таш. у центрі міста). Л. п. України 18–19 ст. властиве під­кресле­н­ня природ. особливостей місцевості, краси краєвиду. Зразковим прикладом вітчизн. Л. п. є «Софіївка» Національний дендрологічний парк НАНУ, створений на­прикінці 18 — на поч. 19 ст. на околиці м. Умань (нині Черкас. обл.) для польс. маг­ната С. Потоцького під керівництвом інж. Л.-Х. де Метцеля. У «Софіївці» гармонійно по­єд­нано різноманітні елементи ландшафту (рельєфу, камі­н­ня, річки та рослин­ності) з витворами архітектури та скульптури. 1793 у м. Біла Церква (нині Київ. обл.) на основі вікової укр. діброви та мальовничої долини р. Рось засн. парк (нині «Олександрія» Державний дендрологічний парк НАНУ) для польс. графів Браницьких. Автором генплану став франц. арх. Мюффо, пізніше над його втіле­н­ням працювали арх. і садівники Ботані, Станґе, Вітт, Єнс. Парк знаменитий своїми полянами й алеями. Природні галявини прикрашають декор. групи екзотичних рослин: сосен Веймутової та чорної, дуба червоного кулястої форми, горіха ведмежого, горіха сірого. Зразком реалістичного садо­во-парк. мистецтва України став «Тростянець» Державний дендрологічний парк НАНУ, закладений 1834 на Чернігівщині. Основою композиції є ставки: Головне, Лебедине, Куциха. Штучні ставки та велика кількість пагор­бів — класич. приклад пластич. пере­творе­н­ня рівнин­ного ландшаф­ту.

Завантажити статтю