Ланна
ЛА́ННА — селище Карлівського району Полтавської області. Ланнівській сільській раді підпорядковані Ланна та села Коржиха, Куми, Львівське і Чалівка. Розташоване на лівому березі річки Ланна (притока Орчика, басейн Дніпра), на межі Полтавської та Харківської областей. Тут діє однойменна лінійна вантажно-пасажирська залізнична станція Полтавської дирекції Південної залізниці (від 1898), розташована між станціями Карлівка (17 км) та Куми (9 км), а також має сполучення зі станціями Київ (424 км), Полтава (64 км), Харків (116 км), Красноград (Харківська область; 17 км). Площа сільської ради 60,57 км2, Ланни — 5,22 км2. За переписом населення 2001, у сільській раді проживали 3874, у Ланні — 1981 особа; станом на 2015 — відповідно 3511 і 1919 осіб.
Ланна виникла на початку 20 ст. на місці колишнього Ланнівського управління Карлівської економії (на 1887 налічувалося 7060 десятин земельних угідь) невістки російського імператора Павла І — великої княгині Олени Павлівни як робітниче поселення залізничників і цукроварів. 1904–1909 тут збудовано Ланнівський цукровий завод, потужність з перероблення буряків якого спочатку становила 300 т на добу. За 1,5 км від залізничної станції вже існувало село Нижня Ланна, за 11 км — село Верхня Ланна (обидва — нині Карлівського району, засновані наприкінці 17 — на початку 18 ст.). Від 1-ї чверті 18 ст. ланнівські землі входили до карлівської вотчини генерала Йоганна-Баптиста Вейсбаха, потім належали фельдмаршалу Бурхарду-Крістофу Мініху, 1743–1849 — графам Розумовським, після Олени Павлівни ними володіли герцоги Г. і М. Мекленбург-Стреліцькі та принцеса О. Саксен-Альтенбурзька. 1859 у с. Нижня Ланна проживали 767, у с. Верхня Ланна — 280, 1910 — відповідно 1783 і 784, 1926 — 2218 і 1007 (1990 — 959 і 941, 2001 — 954 і 769) осіб. У 19 ст. Нижня Ланна була слободою, у ній працював селітряний завод; у 20 ст. до неї приєднано хутір Котлярівка. Значним джерелом прибутку для ланнівських землевласників було й розведення тонкорунних овець.
Під час воєнних дій 1918–1920 влада неодноразово змінювалася. Жителі потерпали від голодомору 1932–1933 (кількість встановлених жертв у с-щі Ланна — 60, Кумах — 14, с. Нижня Ланна — 11, Коржисі — 7, с. Верхня Ланна — 2 особи), зазнали сталінських репресій. До 1923 Ланна — у складі Красноградського (до 1921 — Костянтиноградського, 1921–1922 — Конгр.) повіту, до 1925 — Полтавської губернії; 1923–1925 — Красноградський, 1925–1930 — Полтавський округ; 1932–1937 — Харківська, від 1937 — Полтавська область. Деякий час від 1923 Ланна входила до Нижньоланнівської сільради. Того ж року цукровому заводу присвоєно імʼя радянського і партійного діяча В. Чубаря, а поселення перейменовано на Чубарівку (1938 їм повернуто колишні назви). 1926 тут мешкали 402 особи. Від 20 вересня 1941 до 19 вересня 1943 — під німецько-фашистською окупацією. На фронтах 2-ї світової війни загинули 192 жителі. У воєнні роки цукровий завод був повністю зруйнований, 1948–1952 його відбудували. Відтоді неодноразово реконструювали, зокрема 1963 встановлено новий дифузійний апарат безперервної дії з продуктивністю перероблення 1500 т цукросировини на добу, 1978 побудовано новий цех фільтрації, у 1980-х роках модернізовано випарну станцію, тракт подання та очищення буряків, мийне відділення, удосконалено теплову схему. 1957 першу продукцію — молоко згущене з цукром — випустив Ланнівський молококонсервний комбінат (до 1989 підпорядкований обʼєднанню «Союзконсервмолоко», відтоді — обʼєднанню «Укрконсервмолоко»).
Окрім молока незбираного згущеного з цукром, молококонсервний комбінат (на початку 2010-х років припинив виробничу діяльність) випускав вершкове масло та продукцію з незбираного молока. 1960 у звʼязку з тим, що жителі переважно працювали у промисловості — на цукровому заводі та молочноконсервному комбінаті, населеному пункту надали статус робітничого селища. У 2-й половині 20 ст. тут створено цукровий комбінат, до якого входили цукровий завод і цукрорадгосп з 4-ма відділеннями. Нині на їхній базі працюють одні з найбільших у Карлівському районі приватні підприємства «Ланнівський цукровий завод» (протягом останніх років реконструйовано бурякопереробний цех, встановлено дифузійний апарат з перероблення цукрових буряків потужністю 2500 т на добу, впроваджено автоматизовану систему управління виробництвом; головна продукція: білий кристалічний цукор 3-ї категорії, маляс, сирий і кислий жом, вапно), «Ланна-Агро» (основний виробничий напрям є вирощування зернових, технічних та інших сільськогосподарських культур, розведення великої рогатої худоби молочного напряму) та ТОВ «Ланнівська МТС» (займається вирощуванням зернових і технічних культур, надає послуги іншим аграрним підприємствам з орання та дискування ґрунту, збирання зернових культур і цукрових буряків, хімічного оброблення полів за допомогою малої авіації; є олійниця, млин, крупорушка, пекарня та ін.).
У селищі — загальноосвітня школа; Будинок культури, Центр дитячої та юнацької творчості; лікарська амбулаторія; відділення «Ощадбанку» та «Полтавабанку»; у Кумах — дитсадок; у Коржисі та Львівському — фельдшерсько-акушерські пункти. 2010–2016 зведено церкву Олександра Невського. Дитячому хореографічному колективу «Веселка» присвоєно звання «зразковий». На території сільради виявлено залишки давніх курганів. Встановлено памʼятники воїнам-односельцям, які загинули на фронтах 2-ї світової війни, та на братській могилі воїнів-визволителів. У селищі народився Герой Радянського Союзу В. Мірошниченко; у с. Нижня Ланна — графік, карикатурист, народний художник УРСР А. Василенко, композитор, фольклорист, заслужений діяч мистецтв України О. Чухрай; у Коржисі — майстриня художньої вишивки В. Вдовиченко. З Нижньою Ланною повʼязані життя та діяльність композитора, диригента, заслуженого діяча мистецтв України Ю. Алжнєва.


