Ланна

ЛА́ННА — селище Карлівського ра­йону Полтавської області. Лан­нівській сільській раді під­порядковані Ланна та села Коржиха, Куми, Львівське і Чалівка. Роз­ташоване на лівому березі річки Ланна (притока Орчика, басейн Дні­пра), на межі Полтавської та Харківської областей. Тут діє одно­ймен­на лінійна вантажно-пасажирська залізнична станція Полтавської дирекції Пів­ден­ної залізниці (від 1898), роз­ташована між станціями Карлівка (17 км) та Куми (9 км), а також має сполуче­н­ня зі станціями Київ (424 км), Полтава (64 км), Харків (116 км), Красно­град (Харківська область; 17 км). Площа сільської ради 60,57 км², Ланни — 5,22 км². За пере­писом населе­н­ня 2001, у сільській раді проживали 3874, у Ланні — 1981 особа; станом на 2015 — від­повід­но 3511 і 1919 осіб. 

Ланна виникла на початку 20 ст. на місці колишнього Лан­нівського управлі­н­ня Карлівської економії (на 1887 налічувалося 7060 десятин земельних угідь) невістки російського імператора Павла І — великої княгині Олени Павлівни як робітниче поселе­н­ня залізничників і цукроварів. 1904–1909 тут збудовано Лан­нівський цукровий завод, потужність з пере­робле­н­ня буряків якого спочатку становила 300 т на добу. За 1,5 км від залізничної станції вже існувало село Нижня Ланна, за 11 км — село Верх­ня Ланна (обидва — нині Карлівського ра­йону, засновані на­прикінці 17 — на початку 18 ст.). Від 1-ї чверті 18 ст. лан­нівські землі входили до карлівської вотчини генерала Йоган­на-Баптиста Вейсбаха, потім належали фельдмаршалу Бурхарду-Крістофу Мініху, 1743–1849 — графам Ро­зумовським, після Олени Павлівни ними володіли герцоги Г. і М. Мекленбург-Стреліцькі та принцеса О. Саксен-Альтенбурзька. 1859 у с. Нижня Ланна проживали 767, у с. Верх­ня Ланна — 280, 1910 — від­повід­но 1783 і 784, 1926 — 2218 і 1007 (1990 — 959 і 941, 2001 — 954 і 769) осіб. У 19 ст. Нижня Ланна була слободою, у ній працював селітряний завод; у 20 ст. до неї при­єд­нано хутір Котлярівка. Значним джерелом прибутку для лан­нівських земле­власників було й роз­веде­н­ня тонкорун­них овець.

Під час воєн­них дій 1918–1920 влада неодноразово змінювалася. Жителі потерпали від голодомору 1932–1933 (кількість встановлених жертв у с-щі Ланна — 60, Кумах — 14, с. Нижня Ланна — 11, Коржисі — 7, с. Верх­ня Ланна — 2 особи), за­знали сталінських ре­пресій. До 1923 Ланна — у складі Красно­градського (до 1921 — Костянтино­градського, 1921–1922 — Конгр.) повіту, до 1925 — Полтавської губернії; 1923–1925 — Красно­градський, 1925–1930 — Полтавський округ; 1932–1937 — Харківська, від 1937 — Полтавська область. Деякий час від 1923 Ланна входила до Нижньолан­нівської сільради. Того ж року цукровому заводу присвоєно імʼя радянського і партійного діяча В. Чубаря, а поселе­н­ня пере­йменовано на Чубарівку (1938 їм повернуто колишні назви). 1926 тут мешкали 402 особи. Від 20 вересня 1941 до 19 вересня 1943 — під німецько-фашистською окупацією. На фронтах 2-ї світової війни загинули 192 жителі. У воєн­ні роки цукровий завод був повністю зруйнований, 1948–1952 його від­будували. Від­тоді неодноразово реконструювали, зокрема 1963 встановлено новий дифузійний апарат без­перервної дії з продуктивністю пере­робле­н­ня 1500 т цукросировини на добу, 1978 побудовано новий цех фільтрації, у 1980-х роках модернізовано випарну станцію, тракт по­да­н­ня та очище­н­ня буряків, мийне від­діле­н­ня, удосконалено теплову схему. 1957 першу продукцію — молоко згущене з цукром — випустив Лан­нівський молококонсервний комбінат (до 1989 під­порядкований обʼ­єд­нан­ню «Союзконсервмолоко», від­тоді — обʼ­єд­нан­ню «Укрконсервмолоко»). 

Окрім молока незбираного згущеного з цукром, молококонсервний комбінат (на початку 2010-х років припинив виробничу діяльність) випускав вершкове масло та продукцію з незбираного молока. 1960 у звʼязку з тим, що жителі пере­важно працювали у промисловості — на цукровому заводі та молочноконсервному комбінаті, населеному пункту надали статус робітничого селища. У 2-й половині 20 ст. тут створено цукровий комбінат, до якого входили цукровий завод і цукрорадгосп з 4-ма від­діле­н­нями. Нині на їхній базі працюють одні з найбільших у Карлівському ра­йоні приватні під­приємства «Лан­нівський цукровий завод» (протягом остан­ніх років реконстру­йовано бурякопереробний цех, встановлено дифузійний апарат з пере­робле­н­ня цукрових буряків потужністю 2500 т на добу, впроваджено автоматизовану систему управлі­н­ня виробництвом; головна продукція: білий кри­сталічний цукор 3-ї категорії, маляс, сирий і кислий жом, вапно), «Ланна-Агро» (основний виробничий напрям є вирощува­н­ня зернових, технічних та інших сільськогосподарських культур, роз­веде­н­ня великої рогатої худоби молочного напряму) та ТОВ «Лан­нівська МТС» (за­ймається вирощува­н­ням зернових і технічних культур, надає послуги іншим аграрним під­приємствам з ора­н­ня та дискува­н­ня ґрунту, збира­н­ня зернових культур і цукрових буряків, хімічного обробле­н­ня полів за допомогою малої авіації; є олійниця, млин, крупорушка, пекарня та ін.). 

У селищі — загальноосвітня школа; Будинок культури, Центр дитячої та юнацької творчості; лікарська амбулаторія; від­діле­н­ня «Оща­дбанку» та «Полтавабанку»; у Кумах — дитсадок; у Коржисі та Львівському — фельдшерсько-акушерські пункти. 2010–2016 зведено церкву Олександра Невського. Дитячому хорео­графічному колективу «Веселка» присвоєно зва­н­ня «зразковий». На території сільради виявлено залишки давніх курганів. Встановлено памʼятники воїнам-односельцям, які загинули на фронтах 2-ї світової війни, та на братській могилі воїнів-визволителів. У селищі народився Герой Радянського Союзу В. Мірошниченко; у с. Нижня Ланна — графік, карикатурист, народний художник УРСР А. Василенко, композитор, фольклорист, заслужений діяч мистецтв України О. Чухрай; у Коржисі — майстриня художньої вишивки В. Вдовиченко. З Нижньою Лан­ною повʼязані життя та діяльність композитора, диригента, заслуженого діяча мистецтв України Ю. Алжнєва.