Лантаніт
ЛАНТАНІ́Т — мінерал, водний карбонат лантану, диспрозію та церію острівної будови. Л. уперше виділив 1845 австр. геолог В.-К. Гейдінґер. Формула: (La, Dy, Ce)2 [CO3]3·8H2O. Домішки: ітрій та ін. рідкісні землі. Містить (у %): La2O3 + Dy2O3 — 15,45; CO2 — 21,93; H2O — 23,92. Має ромбічну сингонію; досконалу спайність; форми виділення: тонкі пластинки, дрібнозернисті до землистих та лускуваті утворення. Густина 2,74; твердість 3,5. Колір безбарвний до білого, рожевий, жовтуватий; прозорий; полиск перламутровий. Є поширеним вторин. мінералом рідкіс. земель; утворюється за рахунок цериту, бастнезиту, ортиту та ін. рідкісноземел. мінералів. Осн. поклади знаходяться у Швеції, Великій Британії (Вельс), Канаді (провінція Квебек), США (шт. Вермонт). Виявлено й в Україні.