Лапинський Євген Валентинович

ЛАПИ́НСЬКИЙ Євген Валентинович (23. 03. 1942, с. Красноє Загор’є Воронезької обл., РФ — 29. 09. 1999, Одеса) — волейболіст (нападник), тренер. Майстер спорту (1961), майстер спорту міжнародного класу (1966), заслужений майстер спорту СРСР (1967). Закінчив Одеський педагогічний інститут (1965). Чемпіон 19-х (Мехіко, 1968), бронзовий призер 20-х (м. Мюнхен, Німеччина, 1972) Олімпійських ігор. Бронзовий призер чемпіонату світу (Прага, 1966). Чемпіон Європи (Стамбул, 1967; м. Мілан, Італія, 1971), Всесвітньої універсіади (Будапешт, 1965). Володар Кубка світу (1965, 1969) та Кубка СРСР (1976). Переможець Всесоюзної літньої Спартакіади ВЦРПС (1961), 4-ї Спартакіади народів СРСР (1967). Срібний призер чемпіонату СРСР (1961). Багаторазовий переможець чемпіонатів України. У списках 24-х найсильніших волейболістів Союзу Радянських Соціалістичних Республік — 7 разів. Член збірних команд України (1961–75), СРСР (1965–72). У 1960–77 виступав за команду майстрів Одеси («Буревісник», «ОдТІЛ» («Одеський технологічний інститут ім. М. Ломоносова»), «Чорноморгідробуд», «Полі­­тех­нік»). Тренери — М. Барський, М. В’язовський, Б. Щуровецький. Працював тренером ДЮСШ «Буревісник» (Одеса, 1977–78), викладачем Кабульського університету, тренером національної чоловічої збірної команди Афганістану (1979–82) і Лівану (1995–96); в Одеському політехнічному університеті: старший викладач фізичного виховання, тренер збірної команди інституту (1983–94, 1997–99). У 2001 за результатами опитування журналістів визнаний кращим волейболістом Одеси 20 ст. за версією газети «Одесса-Спорт».

Завантажити статтю