Лапіка Роман

Визначення і загальна характеристика

ЛА́ПІКА Роман (13. 11. 1915 — 16. 05. 2000, м. Ріверсайд, шт. Каліфорнія, США) — американський публіцист і право­знавець українського походже­н­ня. Чоловік Г. Лапіки. Доктор права (1966). Народився у сімʼї вихідців із Галичини. Закін. факультет журналістики Піт­тсбур. університету (1947). Служив пілотом в амер. армії (1944–45). У 1930-х рр. — кор. часопису «United Press»; 1940–52 — ред. тижневика «Facts on File» (Нью-Йорк); 1953–54 — журналіст на радіо­станції в Нью-Йорку; 1955–56 — г. «Herald Ex­­press» у Лос-Анджелесі. 1957–60 заснував три радіо­станції у Пд. Каліфорнії. Від 1960-х рр. працював адвокатом. У 1990-х рр. не раз від­відував Україну, створив Фонд ім. Г. Щербань-Лапіки, який надавав матеріал. допомогу укр. студентам, асп. і твор. молоді. Автор англомов. пʼєс, що були по­ставлені у багатьох театрах США та здобули числен­ні літ. премії. Укр. тематиці присвятив роман «Під­пі­л­ля» (1951, згодом інсценізовано) — про нац.-визв. рух на тер. Зх. України у 2-й пол. 1940-х рр. (трагічну і героїчну боротьбу УПА). 1981 у 37-му томі часопису «The Ukrainian Quarterly» опублікував ст. «Shev­chenkoʼs nine Russian novels» («Девʼять російських повістей Шевченка») про виняткове значе­н­ня його рос. прози для пі­зна­н­ня побуту укр. селянства, зокрема 1820–40-х рр. Вважав, що російськомовні повісті Т. Шевченка необхідно терміново пере­класти англ. мовою для амер. читача. У пʼєсі «Державна зрада» (1991) в укр. перекл. М. Ряб­чука («Всесвіт», 1992, № 5/6) звернувся до історії судового процесу над учасниками Кирило-Мефодіїв. братства, показавши вічний конфлікт між митцем і владою, ментал. прірву між патріотом і катом-заво­йовником. У ній чимало правдивої інформації про Україну, взаємини України і Росії (з худож. домислами та вигадками), про духовну велич Т. Шевченка, його без­межну любов до батьківщини; увиразнено віковічне праг­не­н­ня українського народу до незалежності. У перед­мові до пʼєси «Якби я був громадянином України» Л. писав: «Я щодня запалював би свічку під порт­ретом Тараса Шевченка, бо він звеличив дух українського народу». 2003 цю пʼєсу по­ставив Нац. академ. укр. драм. театр ім. М. Заньковецької у Львові (реж.-по­становник Ф. Стри­гун).

Тв.: A case of treason. New York, 1990.

Літ.: Зорівчак Р. Сприйня­т­тя творчості Т. Шевченка в літературних і науко­вих колах США // СіЧ. 2001. № 9.

Р. П. Зорівчак

Завантажити статтю