Лапіка Роман

ЛА́ПІКА Роман (13. 11. 1915 — 16. 05. 2000, м. Ріверсайд, шт. Каліфорнія, США) — американський публіцист і правознавець українського походження. Чоловік Г. Лапіки. Доктор права (1966). Народився у сім’ї вихідців із Галичини. Закін. факультет журналістики Піттсбур. університету (1947). Служив пілотом в амер. армії (1944–45). У 1930-х рр. — кор. часопису «United Press»; 1940–52 — ред. тижневика «Facts on File» (Нью-Йорк); 1953–54 — журналіст на радіостанції в Нью-Йорку; 1955–56 — г. «Herald Ex­­press» у Лос-Анджелесі. 1957–60 заснував три радіостанції у Пд. Каліфорнії. Від 1960-х рр. працював адвокатом. У 1990-х рр. не раз відвідував Україну, створив Фонд ім. Г. Щербань-Лапіки, який надавав матеріал. допомогу укр. студентам, асп. і твор. молоді. Автор англомов. п’єс, що були поставлені у багатьох театрах США та здобули численні літ. премії. Укр. тематиці присвятив роман «Підпілля» (1951, згодом інсценізовано) — про нац.-визв. рух на тер. Зх. України у 2-й пол. 1940-х рр. (трагічну і героїчну боротьбу УПА). 1981 у 37-му томі часопису «The Ukrainian Quarterly» опублікував ст. «Shev­chenko’s nine Russian novels» («Дев’ять російських повістей Шевченка») про виняткове значення його рос. прози для пізнання побуту укр. селянства, зокрема 1820–40-х рр. Вважав, що російськомовні повісті Т. Шевченка необхідно терміново перекласти англ. мовою для амер. читача. У п’єсі «Державна зрада» (1991) в укр. перекл. М. Ряб­чука («Всесвіт», 1992, № 5/6) звернувся до історії судового процесу над учасниками Кирило-Мефодіїв. братства, показавши вічний конфлікт між митцем і владою, ментал. прірву між патріотом і катом-завойовником. У ній чимало правдивої інформації про Україну, взаємини України і Росії (з худож. домислами та вигадками), про духовну велич Т. Шевченка, його безмежну любов до батьківщини; увиразнено віковічне праг­нення українського народу до незалежності. У передмові до п’єси «Якби я був громадянином України» Л. писав: «Я щодня запалював би свічку під портретом Тараса Шевченка, бо він звеличив дух українського народу». 2003 цю п’єсу поставив Нац. академ. укр. драм. театр ім. М. Заньковецької у Львові (реж.-постановник Ф. Стри­гун).

Завантажити статтю