Лапіна Наталія Петрівна

ЛА́ПІНА Наталія Петрівна (10. 10. 1953, м. Оха Сахалін. обл., РФ) – прозаїк. Сестра С. Горбань. Член НСПУ (2010). Премія всеукр. конкурсу «Золотий Бабай» (1999). Закін. Черкас. (1975) та Харків. (1992) пед. інститути. Учителювала на Тернопільщині (1975–77), працюва­ла психологом та соц. педагогом у школах м. Кременчук (Полтав. обл., 1977–2010). Від 2013 меш­кає у Черкасах. Пише укр. та рос. мовами. Авторка оповідань «Ма­леньке диво» («Кременчук літературний: Альманах», Кременчук, 1992), «Три намистинки нісенітниць. Фантастичні мініатюри» («Добромисл», 1993, № 2), «Хто не читає Вірджинії Вулф?» («Танграм», 1997, № 1), «Посмішка сивої пані» (там само, 1998, № 2(4), «Іменини серця» («Кременчук-2000: Альм.», Кре­менчук, 2000), «Вовкулака» («Укра­їнський фантастичний оглядач», 2008, № 1) та ін. Разом із сестрою написала повісті «Апокриф» («Дніпровські хвилі», 1995, № 1), «Тисячолітній Кременчук» («Легенди про козака Івана Кре­менчука», Кременчук, 2001), романи «Ловці чарівного вітру» (К., 2000), «Роковая ошибка ма­гов» (Х., 2002), «Увертюра» (2004), «Якщо подолаєш прокляття» (2006), «Надія: сплутані пазли» (2011; усі – Київ), детектив «Зод­чий із пекла» (Чк., 2013). Літ.: Гориславець Л. Скромна знаменитість Наталя Лапіна // Кременчуц. панорама. 2009, 9 лип.

В. Т. Ткаченко

завантажити статтю