Лапчук Іван
Визначення і загальна характеристика
ЛАПЧУ́К Іван (22. 10. 1894, с. Корчмин Рава-Руського пов., Галичина, нині Томашів. пов. Люблін. воєводства, Польща — 12. 07. 1984, м. Лемборк, нині Помор. воєводства, Польща) — вчений-агроном, фахівець у галузі меліорації, громадський діяч. Дійсний член НТШ (1942). Закін. Укр. держ. чол. гімназію в Перемишлі (нині Польща, 1916). Брав участь у пласт. русі. Після закінчення гімназії вступив до лав УСС, згодом — до австр. війська. Після 1-ї світової війни воював в УГА. 1920 інтернований у польс. таборі. Закін. Високу школу с. господарства у Відні (1925). У 1926–28 працював повітовим агрономом філії товариства «Сільський господар» у Перемишлі. Викладав у Львів. університеті. 1937–39 — чл. Управи і заст. дир. центр. бюро товариства «Сільський господар» у Львові. 1947 разом із сім’єю переселений до Лемборка. Автор статей і ред. низки рубрик у ж. «Сільський господар». У 1960-х рр. декілька разів звертався до Міністерства культури Польщі з приводу реставрації греко-катол. церкви Богоявлення (Хрещення Господнього) в Корчмині.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Класифікація грунтів. Л., 1936; Комасація грунтів. Л., 1938; Інструкція в справі організації шпихлірової Секції при Кружку товариства «Сільський Господар». Л., 1939; Межиплоди-післяплоди: додатковий врожай паші на наших полях. Краків; Л., 1943.
Завантажити статтю
Людина 
