ЛАПЧУ́К Іван (22. 10. 1894, с. Корчмин Рава-Руського пов., Галичина, нині Томашів. пов. Люблін. воєводства, Польща — 12. 07. 1984, м. Лемборк, нині Помор. воєводства, Польща) — вчений-агроном, фахівець у галузі меліорації, громадський діяч. Дійсний член НТШ (1942). Закін. Укр. держ. чол. гімназію в Пере­мишлі (нині Польща, 1916). Брав участь у пласт. русі. Після закінче­н­ня гімназії вступив до лав УСС, згодом — до австр. війська. Після 1-ї світової вій­ни воював в УГА. 1920 інтернований у польс. таборі. Закін. Високу школу с. господарства у Відні (1925). У 1926–28 працював по­вітовим агрономом філії товариства «Сільський господар» у Пере­мишлі. Викладав у Львів. університеті. 1937–39 — чл. Управи і заст. дир. центр. бюро товариства «Сільський гос­подар» у Львові. 1947 разом із сімʼєю пере­селений до Лемборка. Автор статей і ред. низки рубрик у ж. «Сільський господар». У 1960-х рр. декілька разів звертався до Міністерства культури Польщі з приводу ре­ставрації греко-катол. церкви Богоявле­н­ня (Хреще­н­ня Господнього) в Корчмині.