Лариков Леонід Никанорович
ЛА́РИКОВ Леонід Никанорович (22. 10. 1926, м. Русе, Болгарія — 30. 10. 2000, Київ) — металофізик. Чоловік С. Ларикової. Доктор технічних наук (1967), професор (1968). Заслужений діяч науки УРСР (1979). Державні нагороди СРСР. Закін. Софій. політех. інститут (1951). Відтоді працював у Софій. університеті; від 1956 — в Інституті металофізики НАНУ (Київ): 1962–91 — завідувач відділу дифузій. процесів, 1991–2000 — гол. н. с. відділу фазових перетворень; за сумісн. 1975–82 — професор кафедри фізики металів Київ. політех. інституту; 1982–83 — професор кафедри фіз. металургії Моск. фіз.-тех. інституту. Наук. діяльність пов’язана з вивченням проблем фізики міцності та пластичності, дифуз. процесів, механізмів дифузії в нано-, квазікристалах та аморф. матеріалів.
Пр.: Автомати керують властивостями матеріалів. К., 1974; Диффузионные процессы в твердой фазе при сварке. Москва, 1975 (англ. перекл. — Нью-Делі, 1981); Диффузионные процессы в упорядоченных сплавах. К., 1975 (англ. перекл. — Нью-Делі, 1981); Ячеистый распад пересыщенных твердых растворов. К., 1976; Залечивание дефектов в металлах. К., 1980; Intermetallic conpounds Principles. London, 1994; Морфология граничной фазы при реактивной взаимной диффузии в системах Cu–Si и Cr–Si // МНТ. 1998. Т. 20, № 9 (співавт.).
Є. В. Кочелаб
Основні праці
Автомати керують властивостями матеріалів. К., 1974; Диффузионные процессы в твердой фазе при сварке. Москва, 1975 (англ. перекл. — Нью-Делі, 1981); Диффузионные процессы в упорядоченных сплавах. К., 1975 (англ. перекл. — Нью-Делі, 1981); Ячеистый распад пересыщенных твердых растворов. К., 1976; Залечивание дефектов в металлах. К., 1980; Intermetallic conpounds Principles. London, 1994; Морфология граничной фазы при реактивной взаимной диффузии в системах Cu–Si и Cr–Si // МНТ. 1998. Т. 20, № 9 (співавт.).