Ларніт

ЛАРНІ́Т – рідкісний мінерал, ортосилікат кальцію острівної будови. Назва походить від м. Ларн у Пн. Ірландії, Велика Британія, де вперше був знайдений. Термін увів 1929 австралій. і британ. петролог і геолог С.-Е. Тіллі. Формула: b-Ca₂[SO₄]. У зразках з Ларній. родовища міститься (у %): CaO — 64,98; SO₂ — 31,0. Домішки (у %): Al₂O₃ — 1,12; FeO+MgO — 1,38; CO₂ — 1,43. Має моноклінну сингонію та призматичну симетрію; характерні зернисті агрегати; форми виділення: таблитчасті кристали та зерна неправил. форми. Досить крихкий. Колір сірий; блиск скляний; безбарвний; риска біла. Твердість 5,5. Виникає під час взаємодії карбонату кальцію третин. крейди та кремнезему внутр. кременевих конкрецій. Виявлений у контактово-змінених вапняках у р-ні Скаут-Гілл (Ірландія) в асоціації зі сперитом, мелілітом, мервінітом і шпінеллю. Значні поклади також є у США (шт. Техас) і РФ (Пд. Урал). В Україні Л. рентґено-структур. методом зафіксовано у вугіл. пласті після раптового викиду породно-газової суміші на Пд. Зх. Донец.-Макіїв. р-ну.