Ларчіков Вадим Вікторович
ЛА́РЧІКОВ Вадим Вікторович (09. 07. 1967, Севастополь) — композитор, віолончеліст, педагог. Член НСКУ (1997). Премії Валентіно Буккі (1997), «Акві-музика» (2000; обидві — Італія). Лауреат Всеукр. конкурсу композиторів ім. С. Прокофʼєва (Донецьк, 1991), міжнар. конкурсів: камер. ансамблів ім. К. Соліва (Італія), композиторів Т. Блоха (Франція; обидва — 1994), ім. Т. де Леува (Албанія, 1997), «Citta di Pietra Ligure» (Італія, 2000). Закін. Одес. консерваторію (1993, кл. віолончелі Е. Сігал; 1994, композиції — Г. Успенського). Удосконалював майстерність у Нідерландах, Франції, Росії та Мексиці. Від 1990 — арт-дир. ансамблю сучас. музики «Фрески», водночас 1993– 2002 — викладач Консерваторії, від 1995 — співзасн. та учасник дуету «Віолончелліссімо» (усі — Одеса). Від 2000 — арт-дир. міжнар. фестивалів «Musica Humana» та «Бароко і авангард» (обидва — Запоріжжя). Твор. манері Л. властиві медитат. занурення у звучання, сповідальна відкритість, поєднані із експресіоніст. емоц. вибухами, мікротональна мова композиції. Його твори виконують Словац. нац., Одес., Рівнен. та Запоріз. філармон. оркестри, оркестр «De Ereprijs» (Нідерланди), Ансамбль нової музики у м. Цюрих (Швейцарія), Моск. ансамбль сучас. музики, ансамблі «Musicattuale» (Італія), «Nodus» (США) та ін.
Додаткові відомості
- Основні твори
- для органа та струн. оркестру — «Триптих» (1986); для 4-х віолончелей — «Квартет-реквієм» (1989); для віолончелі та органа — «Готична партита»; для скрипки та віолончелі — «Соната-діалог»; для тріо дерев’яних духових — «Фрески» (усі — 1990); камерна кантата «Вечірні пісні» (1991); для віолончелі та фортепіано — «Соната» (1992); для скрипки, кларнета (або альта), віолончелі та фортепіано — «Квартет» (1992); для скрипки та симф. оркестру — «Ірис. Підношення Герману Гессе» (1992); для симф. оркестру — «Гефсиманія» (1992–99); для 2-х віолончелей — «Inter Lacrimas et Luctum» («Серед сліз та печалі», 1995); для духового квінтету та фортепіано — «Серенада Золотої осені» (1996); для віолончелі — «Гімн» (1996), «Храми» (2000–04); для скрипки та баяна — «Ave, Maris Stella» (1995–98); для фортепіано — «Ave, Maria. Сонет. Арсенію та Андрію Тарковським» (1997); для струн. квартету — «Містерія I. Агнець, закланий від створення світу» (1998); для віоли да гамба та віолончелі — «Тиха музика пам’яті Альфреда Шнітке» (1998); для кантеле — «Canto doloroso» (2000); для 2-х віолончелей та струн. оркестру — «Містерія ІІ. Пречесний та животворящий Хресте Господень» (2003); для перкусії — «Не карай мене, Господи, в гніві Своїм. Псалом 6» (2003); для 14-ти виконавців — «Слід білих хвиль» (2003); для баяна, фортепіано та 2-х віолончелей — «Серпнева П’єта» (2003–04).
- Основні праці
- Художня цілісність як феномен музичної творчості та виконавства. К., 2005; How the contemporary cello lexicon could promote the composer’s personality // Papers of the 39th Intern. Baltic Musicological Conference. Riga, 2006; Уніфікація нотації як умова адекватності виконавської інтерпретації нетрадиційних засобів сучасної віолончельної музики // Муз. виконавство: Наук. вісн. Нац. муз. академії України. К., 2006. Вип. 58; Музично-виконавський арсенал сучасного віолончеліста // Там само. 2009. Вип. 82; Сучасне віолончельне мистецтво: естетика, теорія, практика: Навч. посіб. О., 2009 (співавт.).
Людина 