Ласка Вацлав

ЛА́СКА Вацлав (Láska Vacław; 24. 08. 1862, Прага — 27. 07. 1943, м. Рже­віце, нині Чехія) — чеський геодезист, геофізик, сейсмолог. За­кін. Карловий університет у Празі, де 1911–32 й працював проф. при­клад. математики. 1887 отримав ступ. д-ра. 1887–95 — у об­серваторії Вайнека і А. Сейдлера у Празі; водночас 1890–95 — приват-доцент геодезії Чеського вищого тех. училища; від 1895 — надзвичай. проф., від 1898 — звичай. проф., 1895–1911 — завідувач кафедри астрономії та вищої геоде­зії, від 1899 — керівник обсерваторії та метеорол. станції, від 1901 — засн. і кер. сейсміч. станції Політех. школи у Львові. Співорганізатор мережі станцій геофіз. і сейсмол. служби, засн. Держ. геофіз. інституту (1920) Чехо-Словаччини. Одним із перших у світі відкрив сріблясті хмари, сконструював універсал. тахометр, співзасн. сучас. сейс­мології. Вивів формулу для обчислення відстані до епіцентру землетрусу за сейсмограмою, визначив залежність між мікросейсмами й атмосфер. цир­куляцією. Автор низки курсів лекцій, підручників «Astronomia sferyczna i geodezja wyzsza» (1899; 1901, спів­авт.), «Miernic­two» (1903; обидва — Львів). Член Чес. академії, Міжнар. академ. спілки, Королів. чес. наук. товариства.

Завантажити статтю