Ласкавець Віктор Валентинович
ЛАСКАВЕ́ЦЬ Віктор Валентинович (псевд.: Н. Мокіан, Віктор Сінгурел, Касанеру; 10. 08. 1954, м. Балаково Саратов. обл., РФ) — живописець, скульптор. Член НСХУ (1993). Закін. Криворіз. пед. інститут (Дніпроп. обл., 1980). Мистецтву навч. самостійно. На творчій роботі. Учасник зарубіж. худож. виставок від 1990. Персон. — у Турині (Туреччина, 1990). Основні галузі — станк. і мініатюр. живопис на слоновій кістці, декор. скульптура. У станк. живописі тяжіє до класич. мистецтва і фламанд., голланд. майстрів 15–17 ст., сучас. фігур. живопису; у мініатюрі — до укр. ікони доби бароко; у скульптурі творчо перевтілює декор. стилі 17–19 ст., ар деко і далекосх. мистецтво.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Новий Левіафан» (1990), «Птахи та квіти» (1991), «Мамай та Сирин» (1993), «Комедія масок», «Світанок» (обидва — 1994), «Дивні та смішні образи смерті» (1995), «Герцогиня У. Вісконті ді Модроне» (1997), «Причетний до буття блаженний», «Летять журавлі», «Поет і Муза» (усі — 2000), «Хронофагія», «Нове вино», «Нецке та хризантеми» (усі — 2002), «Автопортрет» (2003), «О. Степчина» (2005), «Життя як репетиція смерті» (2009), «Там, куди відлітає крик передсвітанкової зозулі», «Натюрморт з ірисами» (обидва — 2010); скульптура — «Гуска», «Коза» (обидві — 1997); серія «Чарівний ліхтар пана Мокія» (1995); ікони — «Св. мученик Іоанн-воїн» (2008), «Св. священномученик Олександр Єрусалимський» (2011), «Св. рівноапостольна Ніна» (2012), «Спас Нерукотворний» (2014); орнам. розписи храмів (2012–14).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
