Ласкарев Володимир Дмитрович
ЛАСКАРЕ́В Володимир Дмитрович (26. 06(08. 07). 1868, м. Бирюч Воронез. губ., нині Бєлгород. обл., РФ – 10. 04. 1954, Белґрад) – геолог, стратиграф-палеонтолог, геоморфолог. Професор (1914), дійс. чл. Серб. АН (1947). Закін. Новорос. університет (Одеса, 1892), де відтоді й працював: від 1902 – приват-доцент, від 1903 – екстраординар. проф. і завідувач кафедри геології та палеонтології, від 1914 – ординар. проф. 1903 захистив доктор. дис. «Фауна Бугловских слоев Волыни» («Труды Геологического комитета», 1903, № 5). У 1918 обраний позаштат. чл. Укр. геол. комітету. 1920 емігрував до Греції, потім – до Югославії, де був проф. Белґрад. університету, 1947 обраний першим дир. Геол. інституту Серб. АН. Вивчав геологію, стратиграфію, палеонтологію осад. порід, геологію і тектоніку УЩ. Брав участь у створенні десятиверст. карти Росії (аркуш 17-й), для чого 1901–07 вивчав геол. будову, палеонтологію, тектоніку, геоморфологію, корисні копалини в межах Поділ. та Волин. губ. Склав карту-довідник корис. матеріалів по Зх. фронту (1916). Уперше виділив у межах Поділля два яруси лесу з одним похованим ґрунтом (1912), зробив огляд четвертин. відкладень Новоросії, виявив залягання лесу у межах дельти Дунаю нижче рівня моря (1919). Один із піонерів у вивченні геоморфології Сх.-Європ. рівнини, першим здійснив геоморфол. районування цієї території (1916), обґрунтував ідею про двоцикл. розвиток річк. сітки Придністров. Поділля. Вивчав неоген. і антропоген. відклади України і Зх. Європи. Запропонував термін «паратетіс» – мор. басейн, який у ранньому і серед. міоцені простягався від Швейцарії до Арал. моря. Низку праць присвятив геології балкан. країн.
Пр.: Введение в изучение геологии // Зап. Император. Новорос. університета. 1903. Т. 90; Заметки по вопросу о тектонике Южнорусской кристаллической площади // Изв. Геол. комітета. 1905. Т. 24, № 5; Общая геологическая карта Европейской России. Лист 17-й // Тр. Геол. комітета. 1914. № 77; О геоморфологическом разделении площади Европейской России // Геол. вест. 1916. Вып. 5–6; Четвертичные отложения Новороссии // Зап. об-ва с. хоз-ва Южной России. О., 1919. Кн. 1; Micromeryx flourensianus taptet из околине Враньа // Геологшки анали Балканског полуостр. Београд, 1939. Кн. 16; Sur letrouvalle d’un Tapir dans les couches lignitiferes de ћivojno pres de ville de Bitolj en Macedeine // Bull. Acad. Sc. serbe. 1953. T. 12, № 3.
Літ.: Стеванович П. Владимир Дмитриевич Ласкарев и его деятельность в Югославии // Бугловские слои миоцена. К., 1970; Геологи. Географи; Професори О(Н)У.
Ю. О. Амброз,Д. Є. Макаренко
Основні праці
Введение в изучение геологии // Зап. Император. Новорос. університета. 1903. Т. 90; Заметки по вопросу о тектонике Южнорусской кристаллической площади // Изв. Геол. комітета. 1905. Т. 24, № 5; Общая геологическая карта Европейской России. Лист 17-й // Тр. Геол. комітета. 1914. № 77; О геоморфологическом разделении площади Европейской России // Геол. вест. 1916. Вып. 5–6; Четвертичные отложения Новороссии // Зап. об-ва с. хоз-ва Южной России. О., 1919. Кн. 1; Micromeryx flourensianus taptet из околине Враньа // Геологшки анали Балканског полуостр. Београд, 1939. Кн. 16; Sur letrouvalle d’un Tapir dans les couches lignitiferes de ћivojno pres de ville de Bitolj en Macedeine // Bull. Acad. Sc. serbe. 1953. T. 12, № 3.
Рекомендована література
- Стеванович П. Владимир Дмитриевич Ласкарев и его деятельность в Югославии // Бугловские слои миоцена. К., 1970;
- Геологи. Географи; Професори О(Н)У.