ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Ласкарев Володимир Дмитрович

ЛАСКАРЕ́В Володимир Дмитрович (26. 06(08. 07). 1868, м. Бирюч Воронез. губ., нині Бєлгород. обл., РФ — 10. 04. 1954, Белґрад) — геолог, стратиграф-палеонтолог, геоморфолог. Професор (1914), дійс. чл. Серб. АН (1947). Закін. Новорос. університет (Одеса, 1892), де відтоді й працював: від 1902 — приват-доцент, від 1903 — екстраординар. проф. і завідувач кафедри геології та палеонтології, від 1914 — ординар. проф. 1903 захистив доктор. дис. «Фауна Бугловских слоев Волыни» («Тру­ды Геологического комитета», 1903, № 5). У 1918 обраний позаштат. чл. Укр. геол. комітету. 1920 емігрував до Греції, потім — до Югославії, де був проф. Белґрад. університету, 1947 обраний першим дир. Геол. інституту Серб. АН. Вивчав геологію, стратиграфію, палеонтологію осад. порід, геологію і тектоніку УЩ. Брав участь у створенні десяти­верст. карти Росії (аркуш 17-й), для чого 1901–07 вивчав геол. будову, палеонтологію, тектоніку, геоморфологію, корисні копалини в межах Поділ. та Волин. губ. Склав карту-довідник корис. матеріалів по Зх. фронту (1916). Уперше виділив у межах Поділля два яруси лесу з одним похованим ґрунтом (1912), зро­бив огляд четвертин. відкладень Новоросії, виявив залягання лесу у межах дельти Дунаю ниж­че рівня моря (1919). Один із піонерів у вивченні геоморфології Сх.-Європ. рівнини, першим здійснив геоморфол. районування цієї території (1916), обґрунтував ідею про двоцикл. розвиток річк. сітки Придністров. Поділля. Вивчав неоген. і антро­поген. відклади України і Зх. Європи. Запропонував термін «паратетіс» — мор. басейн, який у ранньому і серед. міоцені про­стягався від Швейцарії до Арал. моря. Низку праць присвятив геології балкан. країн.

Додаткові відомості

Основні праці
Введение в изучение геологии // Зап. Император. Новорос. університета. 1903. Т. 90; Заметки по вопросу о тектонике Южнорусской кристаллической площади // Изв. Геол. комітета. 1905. Т. 24, № 5; Общая геологическая карта Европейской России. Лист 17-й // Тр. Геол. комітета. 1914. № 77; О геоморфологическом разделении площади Европейской России // Геол. вест. 1916. Вып. 5–6; Четвертичные отложения Новороссии // Зап. об-ва с. хоз-ва Южной России. О., 1919. Кн. 1; Mi­cromeryx flourensianus taptet из околине Враньа // Геологшки анали Балканског полуостр. Београд, 1939. Кн. 16; Sur letrouvalle d’un Tapir dans les cou­ches lignitiferes de ћivojno pres de ville de Bitolj en Macedeine // Bull. Acad. Sc. serbe. 1953. T. 12, № 3.

Рекомендована література

  1. Стеванович П. Владимир Дми­триевич Ласкарев и его деятельность в Югославии // Бугловские слои миоцена. К., 1970;
  2. Геологи. Географи; Про­фесори О(Н)У.
Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2016
Том ЕСУ:
16
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Людина
Ключове слово:
геолог
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
53349
Вплив статті на популяризацію знань:
45
Бібліографічний опис:

Ласкарев Володимир Дмитрович / Ю. О. Амброз, Д. Є. Макаренко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-53349.

Laskarev Volodymyr Dmytrovych / Yu. O. Ambroz, D. Ye. Makarenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2016. – Available at: https://esu.com.ua/article-53349.

Завантажити бібліографічний опис

Євграшкіна
Людина  |  Том 9  |  2009
Н. П. Шерстюк
Євдощук
Людина  |  Том 9  |  2009
М. В. Альтшулер
Євтехов
Людина  |  Том 9  |  2023
В. В. Стецкевич
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору