ЛАСКО́РІН Борис Микола­йович (11(24). 06. 1915, м. Брест-Литовськ, нині Брест, Білорусь — 22. 02. 1997, Москва) — фахівець у галузі хімії і технології неорганічних матеріалів. Доктор технічних наук (1956), професор (1958), академік РАН (1976). Ленін. премія (1958), Державна премія СРСР (1978), премія ім. В. Хлопіна АН СРСР (1983). Державні нагороди СРСР. Закін. Київський університет (1938). Працював 1938–52 у н.-д. ін­ститутах хім. промисловості; від 1952 — у ВНДІ хім. технології в Москві. Осн. наук. праці Л. присвяч. ви­вчен­ню фізико-хімії сорбцій. і екс­трак­цій. процесів. Роз­робив методи та апаратуру, що використовуються у промисловості для одержа­н­ня кольор. і рідкіс. металів. За­пропонував методи зменше­н­ня шкідл. дії пром. виробництва на довкі­л­ля. Брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.