Ласкорін Борис Миколайович
ЛАСКО́РІН Борис Миколайович (11(24). 06. 1915, м. Брест-Литовськ, нині Брест, Білорусь — 22. 02. 1997, Москва) — фахівець у галузі хімії і технології неорганічних матеріалів. Доктор технічних наук (1956), професор (1958), академік РАН (1976). Ленін. премія (1958), Державна премія СРСР (1978), премія ім. В. Хлопіна АН СРСР (1983). Державні нагороди СРСР. Закін. Київський університет (1938). Працював 1938–52 у н.-д. інститутах хім. промисловості; від 1952 — у ВНДІ хім. технології в Москві. Осн. наук. праці Л. присвяч. вивченню фізико-хімії сорбцій. і екстракцій. процесів. Розробив методи та апаратуру, що використовуються у промисловості для одержання кольор. і рідкіс. металів. Запропонував методи зменшення шкідл. дії пром. виробництва на довкілля. Брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Металлургия цветных и редких металлов. 1976; Охрана окружающей среды на предприятиях атомной промышленности. 1982; Физико-химические основы теории флотации. 1983; Безотходная технология переработки минерального сырья, системный анализ. 1984; Безотходная технология промышленности. 1986; Безотходное производство в металлургии. 1988 (усі — Москва, співавт.).
Рекомендована література
- Академик Б. Н. Ласкорин // АЭ. 2005. Т. 98, № 5.
Завантажити статтю
