Латенська культура

Визначення і загальна характеристика

ЛАТЕ́НСЬКА КУЛЬТУ́РА — археологічна культура. Датована кін. 6 — поч. 5 ст. до н. е. Поширена на тер. сучас. Франції, Швейцарії, Чехії, Словач­чини, Австрії, Пн. Італії, Великої Британії, країн Балкан. п-ова. Назва походить від місцевості Ла-Тен у Зх. Швейцарії, де виявлено першу памʼятку цієї культури. Сформувалася у межиріч­чі Дунаю та Рейну на ґрунті місц. культур гальштат. періоду під знач. впливом антич. цивілізації. На території України латен. памʼятки від­крито у серед. 20 ст. у Закарпат­ті, компакт. групою (бл. 40 пунктів) вони пред­ставлені у верхівʼях р. Тиса. Найбільш ви­вченими є Галіш-Ловачка, Великі Ратівці, Ново-Клинове, Дяково. Поселе­н­ня землеробів-скотарів і ремісн. центри з виробництва та обробле­н­ня заліза й кольорових металів роз­ташовувалися побл. потоків на від­окремлених висотах або останцях з крутими схилами. Прикладом ос­тан­­ніх є Галіш-Ловачка, де знай­дено ковал. майстерні з повним набором реманенту та велику кількість готової продукції. Десятки сиродут. горнів назем. кон­струкції від­крито в Ново-Клиновому, Лякові, Чопі тощо. Також роз­копано напів­землянки пл. 15–20 км² зі стінами із плоту, обмащеного глиною, вогнищами з каменю й глини та земляними лежаками вздовж стін. Осн. заня­т­тя насел. — землеробство і скотарство. Зна­йдено понад 80 категорій знарядь праці, повʼязаних з обробле­н­ням ґрунту, збором та пере­робле­н­ням врожаю, а також зі скотарством (залізні наральники, серпи, коси, камʼяні жорна, пружин­ні ножиці для стрижки овець та ін.). Поодинокі могильники — кургани із залишками кремації в урнах чи ямках, іноді з трупопокладе­н­нями. Трупопокладе­н­ня зафіксов. у 3-х похова­н­нях у Галіш-Ловачці, одне з них зна­йдено у камʼя­ному ящику в су­проводі сріб. монет-імітацій тетрадрахм Філіп­па ІІ Македонського. У різних місцях виявлено ювелірні вироби (скляні обручки, мідні ножні браслети, дві бронз. статуетки), знаря­д­дя праці (залізні сокири — кельти, наральники, ножі тощо), кельт. монети. Латен. па­­мʼятки Закарпа­т­тя залишили при­йшлі кельти та місц. фракій. насел. (нащадки племен куштановицької культури скіф. часу). Проникне­н­ня кельтів східніше Карпат засвідчують залишки с-ща на Тернопільщині, похова­н­ня у гирлі р. Припʼять, декрет на честь Протогена з Ольвії та ін. (окремі кельт. речі зафіксов. у 63-х пунктах на тер. Сх. Європи).

Літ.: Бідзіля В. І. Історія культури За­карпа­т­тя на рубежі нашої ери. 1971; Крушельницька Л. І. Племена латенської культури. 1974 (обидві — Київ).

С. П. Пачкова

Завантажити статтю