Латенська культура

ЛАТЕ́НСЬКА КУЛЬТУ́РА – археологічна культура. Датована кін. 6 — поч. 5 ст. до н. е. Поширена на тер. сучас. Франції, Швейцарії, Чехії, Словаччини, Австрії, Пн. Італії, Великої Британії, країн Балкан. п-ова. Назва походить від місцевості Ла-Тен у Зх. Швейцарії, де виявлено першу пам’ятку цієї культури. Сформувалася у межиріччі Дунаю та Рейну на ґрунті місц. культур гальштат. періоду під знач. впливом антич. цивілізації. На території України латен. пам’ятки відкрито у серед. 20 ст. у Закарпатті, компакт. групою (бл. 40 пунктів) вони представлені у верхів’ях р. Тиса. Найбільш вивченими є Галіш-Ловачка, Великі Ратівці, Ново-Клинове, Дяково. Поселення землеробів-скотарів і ремісн. центри з виробництва та оброблення заліза й кольорових металів розташовувалися побл. потоків на відокремлених висотах або останцях з крутими схилами. Прикладом останніх є Галіш-Ловачка, де знайдено ковал. майстерні з повним набором реманенту та велику кількість готової продукції. Десятки сиродут. горнів назем. конструкції відкрито в Ново-Клиновому, Лякові, Чопі тощо. Також розкопано напівземлянки пл. 15–20 км² зі стінами із плоту, обмащеного глиною, вогнищами з каменю й глини та земляними лежаками вздовж стін. Осн. заняття насел. — землеробство і скотарство. Знайдено понад 80 категорій знарядь праці, пов’язаних з обробленням ґрунту, збором та переробленням врожаю, а також зі скотарством (залізні наральники, серпи, коси, кам’яні жорна, пружинні ножиці для стрижки овець та ін.). Поодинокі могильники — кургани із залишками кремації в урнах чи ямках, іноді з трупопокладеннями. Трупопокладення зафіксов. у 3-х похованнях у Галіш-Ловачці, одне з них знайдено у кам’яному ящику в супроводі сріб. монет-імітацій тетрадрахм Філіппа ІІ Македонського. У різних місцях виявлено ювелірні вироби (скляні обручки, мідні ножні браслети, дві бронз. статуетки), знаряддя праці (залізні сокири — кельти, наральники, ножі тощо), кельт. монети. Латен. пам’ятки Закарпаття залишили прийшлі кельти та місц. фракій. насел. (нащадки племен куштановицької культури скіф. часу). Проникнення кельтів східніше Карпат засвідчують залишки с-ща на Тернопільщині, поховання у гирлі р. Прип’ять, декрет на честь Протогена з Ольвії та ін. (окремі кельт. речі зафіксов. у 63-х пунктах на тер. Сх. Європи).

Літ.: Бідзіля В. І. Історія культури Закарпаття на рубежі нашої ери. 1971; Крушельницька Л. І. Племена латенської культури. 1974 (обидві — Київ).

С. П. Пачкова