Латиніна Лариса Семенівна
ЛАТИ́НІНА Лариса Семенівна (дівоче – Дирій; 27. 12. 1934, с. Новомиколаївка Скадов. р-ну, нині Херсон. обл.) – спортсменка (спортивна гімнастика). Заслужений майстер спорту СРСР (1956), заслужений тренер СРСР (1972), суддя міжнар. категорії (1968). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2002). Сріб. Олімп. орден (1990). Державні нагороди СРСР та РФ. Навч. у Київ. політех. інституті, закін. Київ. інститут фізичної культури (1959). Чемпіонка у команд. заліку, багатоборстві, опор. стрибку, вільних вправах, срібна у вправах на брусах та бронз. у команд. вправах з предметами призерка 16-х (м. Мельбурн, Австралія, 1956), чемпіонка у команд. і особ. заліках, вільних вправах, срібна у вправах на брусах і на колоді, бронз. в опор. стрибку призерка 17-х (Рим, 1960), чемпіонка у команд. заліку та вільних вправах, срібна в особ. заліку та в опор. стрибку, бронз. у вправах на брусах і на колоді призерка 18-х (Токіо, 1964) Олімпійських ігор. Призерка чемпіонатів світу (Рим, 1954, 1-е м. у команд. заліку, 2-е м. у груп. вільних вправах; Москва, 1958, 1-і м. у команд. та особ. заліках, в опор. стрибку, вправах на брусах, 2-е м. у вільних вправах; Прага, 1962, 1-і м. у команд. та особ. заліках, вільних вправах, 2-і м. в опор. стрибку та вправах на колоді, 3-є м. у вправах на брусах; м. Дортмунд, Німеччина, 1966, 2-е м. у команд. заліку), Європи (Бухарест, 1957, 1-і м. у багатоборстві, вільних вправах, опор. стрибку, вправах на брусах, на колоді; м. Ляйпциґ, Німеччина, 1961, 1-і м. в особ. заліку і вільних вправах, 2-і м. у вправах на брусах і на колоді; Софія, 1965, 2-і м. в особ. заліку, у вільних вправах, вправах на брусах, на колоді, 3-є м. в опор. стрибку). Абсолютна чемпіонка СРСР (1961–62). Багатораз. володарка та призерка Кубків СРСР. Перша з гімнасток отримала 14 медалей чемпіонатів Європи (5 золотих на одному зі змагань). Володіє найбільшою колекцією з 18-ти нагород за всю історію Олімпійських ігор (1964–2012). Занесена до Книги рекордів Ґіннесса. Увійшла до десятки найсильніших спортсменів 20 ст. Член збірної команди СРСР (1954–66). Виступала за спортивне товариство «Буревісник» (Київ). Авторка кн. «Сонячна молодість» (К., 1958), «Равновесие» (1970; 1975), «Как зовут эту девочку?» (1974), «Гимнастика сквозь годы», «Команда» (обидві – 1977; усі – Москва). Тренери – О. Мишаков, М. Сотниченко. Працювала ст. тренером жін. збірної команди СРСР (1966–77). У м. Обнінськ (Калуз. обл., РФ) відкрито Спеціаліз. дит.-юнац. школу олімп. резерву зі спорт. гімнастики ім. Л.; 2009 започатковано проведення щоріч. Міжнар. турніру Л. зі спорт. гімнастики «Золота Чайка».
Літ.: Яремко І. Лариса Латиніна: «Почуваюся найщасливішою жінкою у світі» // Високий Замок. 2014, 21 груд.
І. Я. Яремко
Рекомендована література
- Яремко І. Лариса Латиніна: «Почуваюся найщасливішою жінкою у світі» // Високий Замок. 2014, 21 груд.