Латишев Василь Васильович

Визначення і загальна характеристика

ЛА́ТИШЕВ Василь Васильович (Латышев Василий Васильевич; 25. 07. 1855, с. Дієво Твер. губ., Росія — 02. 05. 1921, Петроград, нині С.-Пе­тербург) — російський мо­вознавець, історик античності, епіграфіст. Доктор грец. словесності (1887), академік РАН (1893). Дійсний член Моск. археол. товариства (1886). Закін. Гроднен. гімназію (нині Білорусь, 1872), С.-Пе­тербур. істор.-філол. інститут (1876). Відтоді викладав у Вілен. гімназії (нині Вільнюс); 1880 відряджений на 2 р. у Грецію для підготовки до професор. звання; 1883 здійснив наук. подорож по Криму (відвідав Керч, Севастополь, Феодосію), під час якої розшукував і описував давні епігр. па­м’ятки з метою звірки уже опубл. написів із оригіналами. Від 1884 — приват-доцент С.-Пе­тербур. університету; від 1887 — директор гімназії при С.-Пе­тербур. істор.-філол. інституті; 1893–96 — віце-дир., 1896–98 — директор Департаменту нар. освіти і чл. ради міністра нар. освіти; 1903–18 — директор Петрогр. істор.-філол. інституту; водночас 1886–91 — секр. класич. відділ. Рос. археол. товариства; 1900–19 — товариш (заст.) голови Археол. комісії. Доктор. дис. захистив переважно на епігр. матеріалі з Ольвії. Окрім вид. давніх написів Пн. При­чорномор’я, працював над повним зводом епігр. і літ. джерел про Скіфію та Кавказ (від давньогрец. до лат. і візант. письменників мовою оригіналу та у рос. перекл.).

Завантажити статтю