Латиші

ЛАТИШІ́ – рід гончарів. Народилися й померли у м-ку Білики (нині смт Кобеляц. р-ну Полтав. обл.). Виготовляли традиц. череп’яний, «окурений синій» та полив’яний, оздоблений своєрід. тисненими і мальов. візерунками посуд: горщики (підворотні, кашники), глечики, макітри, тикви, ставчики для пасок, миски, кухлики, а також іграшки.

Петро (? — ?) за вироби, експонов. 1853 на виставці сільс. робіт у Полтаві, отримав 4 крб.

Кузьма (? — ?), його сини

Іван (1860? — 1929 чи 1930) та

Михайло (1875 — осінь 1931), онуки

Володимир Іванович (15. 04. 1896 — 06. 01. 1975; працював залізничником, 1946–48 — гончарем Білиц. артілі горщеч. виробів, гончарював удома до 1970) і

Спиридон Іванович (10(22). 12. 1899 — 29. 12. 1972). Кузьма із сином Іваном гончарюванню навч. в Опішні на Полтавщині, їздили туди на заробітки.

Лука Михайлович (1899 — 12. 03. 1947),

Григорій Володимирович (11. 04. 1924 — ?),

Василь Спиридонович (08. 03. 1927 — ?) також гончарювали. Ін. гілка Л.:

Ларіон (? — ?), його син

Тиміш (кін. 1860-х рр. — січень 1927), внук

Харитон (1899–1941, загинув на фронті) і правнук

Іван (20. 07. 1922 — ?) також займалися гончар. ремеслом. Свою продукцію Л. продавали на базарах Полтавщини.

Літ.: Справочный указатель кустарных производств и кустарных мастеров. С.-Петербург, 1902. Вып. 5; Ханко В. Гончарі Полтавщини на виставках 1846–1913 років // Укр. керамологія: Нац. наук. щоріч. Опішня, 2002. Кн. 2.

В. М. Ханко

Рекомендована література

Справочный указатель кустарных производств и кустарных мастеров. С.-Петербург, 1902. Вып. 5;
Ханко В. Гончарі Полтавщини на виставках 1846–1913 років // Укр. керамологія: Нац. наук. щоріч. Опішня, 2002. Кн. 2.