ЛА́ТКІН Василь Микола­йович (Латкин Василий Николаевич; 28. 11. 1858, м. Красноярськ, Росія — 1927) — російський історик права, політичний діяч. Доктор держ. права (1887), професор (1889). Закін. С.-Пе­тербур. університет (1882), де був залишений для під­готовки до професор.-викладац. діяльності, а на­ступ. року склав магістер. іспити. 1885 опублікував і захистив як магістер. дис. працю «Земские соборы древней Руси, их история и организация сравнительно с западноевропейскими пред­ставительными учреждениями» (1889 від­знач. Уваров. премією С.-Пе­тербур. АН). У ній, зокрема, дослідив документи Земського собору 1651, що роз­глядав пита­н­ня військ.-політ. союзу Рос. держави і Війська Запорозького. 1887 захис­тив як доктор. дис. 1-й том праці з історії законодав. комісій Росії 18 ст., де, серед ін., узагальнено досвід т. зв. малорос. комісії 1728–59, результатом роботи якої стала памʼятка укр. права — «Права, за якими судиться малоросійський народ» (1743); роз­глянуто пита­н­ня виборів делегатів у Катеринин. комісію від Малоросії (Черніг. і Полтав. губ.), Запорож­жя та Харків. губ., напр., вибор. наказ депутатам від м. Глухів (нині Сум. обл.). Від 1886 — приват-доцент, від 1889 — екс­траординар., від 1891 — ординар. проф. С.-Пе­тербур. університету; водночас 1891–1905 посідав каф. історії рос. права в Імператор. училищі право­знавства. 1894–99 редагував «Журналъ Санкт-Петербургскаго юридическаго общества». У працях роз­глядав історико-правові проб­леми з по­гляду актуал. для тогочас. Росії ідей кон­ституціоналізму і нар. пред­ставництва. Входив до «Союза 17 октября» (від 1906), обирався чл. ЦК партії октябристів, редагував місц. щотижневу парт. г. «Царскосельское дело» (вид. швидше краєзн., ніж політ.). 1916 через стан здо­ровʼя ві­ді­йшов від актив. наук. і політ. діяльності.