Латник Григорій Володимирович

ЛА́ТНИК Григорій Володимирович (01. 11. 1937, Київ) — поет, пере­кладач, літературо­знавець, лексико­граф. Закін. Київ. ін­ститут іноз. мов (1970). У 1973–96 — ред., згодом — наук. ред. видавництва «Українська енциклопедія»; від 2001 — провід. ред. видавництва «Перун» (обидва — Київ). Друкується від 1968 у періодиці. Автор поет. зб. «Сонети дні­провських весен» (1987), «Легенди циганських кочівель» (2000), «Немов мерехтливі вогні» (2003), «Сумуй за Сяном і за Доном», «Рокований кохатись у піснях» (обидві — 2004), «Пропащі душі України» (2007), «В орлинім леті над землею» (2008). Зробив поет. інтер­претацію українською мовою «Рубаї» (1270 чотиривіршів) Омара Хайяма (2002; 2007). Пере­клав із циган. мови повість «Чари циганської троянди» І. Мазоре (2001), віршов. пʼєсу «Червоні чобітки» і зб. «Циганська кров» М. Козимиренка (2002), зб. поезій «Циганські шляхи» Н. Сатхкевічо (2003); з іспан. — «Кансь­йонеро» Х. Манріне (2005). Упорядкував фольклорно-поет. зб. «Циганські чари» (2004), кн. «Усі твори в одному томі» С. Ру­данського (2005), Т. Шевченка (2006), Лесі Українки (2008) та ін. На­друкував перекл. добірок іспан., португал. і франц. поетів у ж. «Всесвіт», «Вітчизна», «Дні­про», альманасі «Поезія». Один з укладачів «Великого тлумачного словника сучасної української мови» (2001) і «Великого зведеного орфо­графічного словника сучасної української лексики» (2003). Усі за­знач. книги ви­дано у Києві.

Завантажити статтю