Латунов Григорій Антонович
Визначення і загальна характеристика
ЛАТУНО́В Григорій Антонович (09. 10. 1918, с. Петрівка, нині Слов’яносерб. р-ну Луган. обл. — 29. 04. 2001, м. Дніпродзержинськ Дніпроп. обл.) — живописець. Член НСХУ (1947). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський художній інститут (1947; викл. М. Шаронов, О. Шовкуненко, І. Штільман). Працював 1948–55 кер. студії образотвор. мистецтва при Будинку культури у Дніпропетровську; 1955–62 — у Дніпроп. філії Товариства художників у Дніпродзержинську; 1962–78 — на худож.-вироб. комбінаті Ворошиловгр. відділ. (нині Луганськ) Худож. фонду УРСР. Учасник обл., всеукр., всесоюз. худож. виставок від 1947. Персон. — посмертна у Дніпродзержинську (2013). Автор пейзажів, портретів, натюрмортів у реаліст. стилі. Деякі полотна зберігаються у Луган., Дніпроп. ХМ, Музеї історії міста Дніпродзержинська.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Краснодонці» (1947), «Пам’ять героїв» (1948), «Прокатники Дніпродзержинського заводу» (1949), «Зустріч Т. Шевченка з І. Сошенком» (1961), «Чорніше чорної землі» (1964), «Поезія праці» (1967), «На пляжі», «Зимка», «Зелені гори», «Гірські вершини», «Дорога до моря» (усі — 1970-і рр.), «У вибої» (1974), «Сибір. Дорога уночі» (1980-і рр.), «Апасіоната» (1980), «Туапсе. Сутінки» (1983), «Переможці» (1984), «Який чудний світ...» (1985), «Карпатська весна», «Осінь. Прозорий ранок» (обидва — 1995).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
