ЛАУДЕНБА́Х Юлій Петрович (10(22). 01. 1863, Москва — 19. 08(01. 09). 1910, Київ) — фармаколог, фізіолог. Доктор медицини (1894). Закін. Університет св. Володимира у Києві (1889), де й працював від 1891 пом. про­зектора, прозектором каф. фізіології, а також у фізіол. лаб. під керівництвом С. Чирʼєва, від 1896 — приват-доцент, 1898–1908 — завідувач кафедри фармакології, 1908–10 — завідувач кафедри фізіології. Водночас 1897–99 читав лекції з фізіології людини на публіч. курсах природо­знавства і матем. наук, започатк. Київ. товариством природо­знав­ців. Член Товариства київ. лікарів (1896). Осн. наук. праці присвяч. про­блемам гематології. Об­ґрунтував роль селезінки у процесі кровотворе­н­ня, ви­вчав якісні й кількісні зміни складових крові після екс­тирпації цього органа. Зробив вагомий внесок у роз­робле­н­ня теорії гемоцитопоезу. Досліджував фізіологію та фармакологію серц.-судин. си­стеми, механізми дії кардіотоніч. засобів, вплив отрути на кров і внутр. органи, зокрема на матку. Сформулював теор. принципи спектрофотометрич. методу кількіс. ви­значе­н­ня гемо­глобіну.