Лаурит

ЛАУРИ́Т – мінерал групи піритів, сульфід рутенію. Уперше знайдений 1866 на малайзій. частині о-ва Борнео (Калімантан) амер. хіміком Ч.-А. Джоєм, який назвав його на честь своєї дружини Лори. Формула: RuS₂. Домішки (у незнач. кількості заміщують рутеній): осмій, родій, іридій, залізо. Утворює ізоморф. ряд з ерлікманітом. Має кубічну сингонію, дідодекаедричну симетрію; кристали рідкі та дрібні, кубіч., октаедрич. і пентагоно-додекаедричної форми; зазвичай перебуває у вигляді дріб. округлих зерен. Ізотропний; спайність досконала по (111). Густина 6,99; твердість 7,5. Колір залізисто-чорний; блиск сильний металічний; непрозорий; риска темно-сіра; злом раковистий, крихкий. Зустрічається в ультраосн. магмат. комплексах і похідних від них розсип. родовищах. Значні поклади також розташ. у Пд.-Афр. Респ., Індонезії (о-в Сулавесі), Болгарії, Індії, Марокко, РФ. Виявлено й в Україні.

В. С. Білецький, В. І. Павлишин