Лашко Володимир Ілліч
ЛАШКО́ Володимир Ілліч (27. 03. 1957, с. Судіївка Полтав. р-ну Полтав. обл.) — графік, скульптор, дизайнер інтер’єру. Заслужений майстер народної творчості України (2001). Обл. премія ім. В. Розвадовського (2000). Закін. Харків. худож.-пром. інститут (1984; викл. Є. Жердзицький, О. Пронін, С. Рибін, М. Сватула). Працює у м. Кам’янець-Подільський Хмельн. обл.: від 1984 — нач. бюро естетики заводу «Електроприлад»; від 1992 — в істор. музеї-заповіднику: від 2000 — гол. художник; від 2003 — в Університеті: доцент кафедри мист. дисциплін. Учасник обл., всеукр. худож. виставок від 1982. Персон. — у Кам’янці-Подільському (1994, 2000), Києві (2014). Основні галузі — станк. живопис, монум. і мемор. скульптура. Розробив 1984 автор. техніку худож. вишивки соломкою. Створює живописні полотна від площинно-декор. до виразно-фактур. стилів з характерною багатозначністю та глибиною, склад. симфонією кольорів. Деякі роботи зберігаються у Кам’янець-Поділ. істор. музеї-заповіднику.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Люся» (1987), «Передова тваринниця (Викрадення Європи)» (1999), «Серьога» (2005), «Автопортрет» (2008); настін. розпис «Різдвяні свята» (1988, с. Чабанівка Кам’янець-Поділ. р-ну); експозиції — для музеїв у с. Чабанівка (1988–89), Кам’янці-Подільському (2001–09); пам’ятник св. Яну (1988, с. Абрикосівка Кам’янець-Поділ. р-ну); надгробок Ю. Сіцінському (1992, м. Кам’янець-Подільський), вишивка соломкою «Півонії» (1994); мемор. комплекс воїнам-інтернаціоналістам, які загинули в Афганістані (1999, м. Кам’янець-Подільський; 2011, смт Нова Ушиця Хмельн. обл.); мемор. дошки — В. Свідзинському, М. Драй-Хмарі (обидві — 2000-і рр.), М. Леонтовичу (2002, м. Кам’янець-Подільський), І. Огієнку (2003), Н. Косаревій (2014, Хмельницький); погруддя Т. Шевченка (2014, смт Нова Ушиця).
Рекомендована література
- Будзей О. В. Прилетіла ластівочка до Леонтовича // Подолянин. 2002, 13 груд.;
- Негода Б. М. Многая лєта, ювіляре!: [про В. І. Лашка] // Студент. меридіан. 2007, 30 серп.