Лашкул Зінаїда Василівна

Визначення і загальна характеристика

ЛА́ШКУЛ Зінаїда Василівна (01. 09. 1919, м. Жмеринка, нині Вінн. обл. — 1998, Київ) — мистецтвознавець. Канд. мистецтвознавства (1964). Закін. Київський університет (1941). Від 1944 — в ІМФЕ АН УРСР (Київ): 1966–74 — старший науковий співробітник Підготувала монографії «Украинский советский плакат в годы Великой Отечественной войны (1941–1945)» (1962) і «К. О. Трутовський: Життя і творчість» (1974), розділи «Мистецтво в роки Великої Віт­чизняної війни» та «Плакат, сатиричний малюнок 1946–1967 рр.» у 6-том. вид. «Історія українського мистецтва» (1968, т. 6; здійснила наук. редагування т. 2, 3); співавторка коментарів у вид. «Т. Г. Шевченко. Мистецька спад­щина. Живопис, графіка» (1961, т. 7, кн. 1–2; 1963, т. 8; 1964, т. 10; усі — Київ). Авторка 9-ти телесценаріїв про укр. і рос. художників (1954–58), низки ста­тей про укр. митців в «УРЕ» (К., 1959–62) та періодиці, зокрема «Тарас Шевченко у мистецтві плаката» // «Мистецтво», 1957, № 2; «Історична тематика в твор­чості І. С. Їжакевича» // «Український історичний журнал», 1964, № 1; «Олівець Шевченка» // «Нау­ка і життя», 1965, № 3; «Ма­теріа­ли до словника мистецтво­­знав­ців УРСР» // «Українське мисте­­ц­тво­знавство», 1970, вип. 4 (співавтор).

Завантажити статтю