Лащенко Петро Миколайович

ЛА́ЩЕНКО Петро Миколайович (19. 12. 1910, с. Тур’я, нині Щорс. р-ну Черніг. обл. – 21. 04. 1992, Москва) – військовик. Генерал армії (1968). Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової вій­ни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1930. Закін. Владиво­стоц. військ. піхотну школу (1933), Військ. академію ім. М. Фрунзе (1940), Військ. академію Ген­штабу (1951; усі – РФ). Відзначив­ся як командир 322-ї стрілец. дивізії у боях під час форсування річок Сейм, Десна, Дніпро, Прип’ять. Після вій­ни – нач. Орлов., згодом Рязан. військ. піхотних училищ (обидва – РФ). Командував кількома військ. округами, від 1976 – у Групі ген. інспекції МО СРСР. Депутат ВР СРСР 7–9-го скликань.

Тв.: Стиль работы командира. 1969; Из боя в бой. 1972; Офицерская юность. 2-е изд. 1975; Искусство военачальника. 1986; Единоначалие и воинская ди­сциплина. 1988 (усі – Москва).

Літ.: Герои огненных лет. Москва, 1982. Кн. 5; Навечно в сердце народном. 3-е изд. Минск, 1984.

В. С. Муха

Основні твори

Стиль работы командира. 1969; Из боя в бой. 1972; Офицерская юность. 2-е изд. 1975; Искусство военачальника. 1986; Единоначалие и воинская ди­сциплина. 1988 (усі – Москва).

Рекомендована література

1. Герои огненных лет. Москва, 1982. Кн. 5;
   Google Scholar Internet
2. Навечно в сердце народном. 3-е изд. Минск, 1984.
   Google Scholar Internet

завантажити статтю