ЛЕ́БЕДЄВ Євген Вікторович (07. 09. 1941, м. Мелекесс, нині Димитров­град Ульянов. обл., РФ — 12. 06. 2018, Київ) — хімік. Доктор хімічних наук (1982), академік НАНУ (2003). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Премія ім. А. Кі­пріанова НАНУ (2007). Орден князя Яро­сла­ва Мудрого 5-го (2008) та 4-го (2012) ступ. Закін. Куйбишев. політех. ін­ститут (нині Самара, РФ, 1968), де від­тоді й працював. Від 1974 — в Ін­ституті хімії високомолекуляр. сполук НАНУ (Київ): від 1982 — завідувач від­ділу полімер. композитів, водночас від 1985 — директор Головний редактор журналу «Композиційні полімерні матеріали» (від 1998). Роз­винув теор. засади будови та властивостей полімер. композитів, роз­робив теор. уявле­н­ня про морфологію полімер. систем, нові під­ходи до описа­н­ня закономірностей зміни макровластивостей у багатокомпонент. полімер. системах під впливом агентів, які змінюють між­фазні взаємодії; об­ґрунтував наук. під­ходи до регулюва­н­ня властивостей полімер. композицій з функціонал. наповнювачами та реакцій­но­здат. модифікаторами, теор. основи синтезу олігомер-полімер. композицій для кріоген­но­стій. полімер. систем. Під керівництвом Л. уперше створ. модель «динаміч. кластера», яка адекватно описує поведінку реал. гетероген. полімер. систем з урахува­н­ням параметрів конкрет. композицій. Роз­робив та впровадив про­гресивну технологію реакцій. формува­н­ня виробів із поліуретанів, технологію герметизації витоку газу без виведе­н­ня газо­проводів з екс­плуатації, поліуретан. композит. матеріалів для виготовле­н­ня ортопед. виробів, ресурсоощадну технологію одержан­ня композит. деревополімер. матеріалів. Брав участь у написан­ні 2-том. колектив. моногра­фії «Физико-химия многоком­понентных полимерных систем» (К., 1986).