Лебедєв Михайло Васильович
ЛЕ́БЕДЄВ Михайло Васильович (05. 10. 1872, Одеса — 1931, Київ) — військовик. Генерал-майор (1917). Закін. Одес. реал. (1891) і піхотне юнкер. (1893) училища, Микол. академію Генштабу (1908). Учасник рос.-япон. війни 1904–05. Служив у Іркут. військ. окрузі (Росія), викладав у Микол. кавалерій. і Володимир. піхот. училищах. Під час 1-ї світової війни — начштабу 8-ї Сибір. стрілец. дивізії та 7-ї піхот. дивізії, командир 158-го піхот. полку. В армії Української Держави 1918 — начштабу 2-го Поділ. армій. корпусу, командир 4-ї пішої дивізії (Жмеринка). 1919 деякий час перебував у складі ЗС Пд. Росії, згодом — на військ. службі у більшовиків. Викладав у Київ. об’єднаній школі командирів Червоної армії. 1930 заарешт., 1931 у справі «Весна» засудж. до розстрілу.
Рекомендована література
- Тинченко Я. Голгофа русского офицерства в СССР. Москва, 2000;
- Литвин М., Науменко К. Збройні сили України першої половини ХХ ст. Генерали і адмірали. Л.; Х., 2007.
Завантажити статтю
Людина 
