Лебедєв Олександр Федорович

Визначення і загальна характеристика

ЛЕ́БЕДЄВ Олександр Федорович (Лебе­дев Александр Фёдорович; 25. 05 (06. 06). 1882, м. Красний, нині смт Смолен. обл., РФ — 28. 01. 1936, Москва) — російський мікробіо­лог, біо­хімік, агрофізик, ґрунто­знавець, фізіолог рослин. Доктор ґрунто­знавства (1935, без захисту дис.). Закін. Новоолександрій. ін­ститут с. господарства і лісівництва (Польща, 1906). Від 1907 працював у Новорос. університеті (Одеса): від 1910 — приват-доцент кафедри агрономії, 1915 — ст. асист. агроном. лаб. 1911 захистив дис. «Ис­следование хемосинтеза у Bacyllus Hydrogenes» на ступ. магістра агроном. н. в Університеті св. Володимира у Києві. 1916–30 — екс­траординар. професор кафедри агроном. хімії Варшав. університету, що був еваку­йов. у м. Ростов-на-Дону (Росія) й перейм. у Донський; за сумісництвом 1918–19 — викладач основ генетики і селекції Донського с.-г. ін­ституту (м. Новочеркаськ, нині Ростов. обл., РФ); від 1919 — засн. і дир. Кра­йового музею промисловості та с. господарства (м. Ростов-на-Дону), від 1923 — Донської селекц. станції. Від 1930 — у Ленін­граді (нині С.-Пе­­тербург): завідувач від­ділу фізики ґрун­тів Ін­ституту землеробства ВАСГНІЛ. 1931 заарешт. 1931–32 пере­бував на буд-ві Біломор.-Балтій. ка­налу, де очолював фіз.-мех. дослідж. буд. властивостей ґрунтів і ґрунт. екс­пертизи. 1932 до­строково звільн., однак до 1935 був змушений працювати в органах НКВС. Від 1935 — зав. сектору фізики ґрунтів АН СРСР (Москва). Наукові дослідже­н­ня: хемосинтез в авто- і гетеротроф. мік­­роорганізмів, форми і рух води в ґрунтах, с.-г. гідрологія. Один із основоположників фізики ґрунтів. За­пропонував поня­т­тя макс. молекуляр. вологоємності як найбільшої кількості води, утримуваної сорбцій. силами; довів, що ґрунт додатково зволожується шляхом конденсації парів, які формуються в атмо­сфері та глибших шарах ґрунту; об­ґрунтував нову теорію утворе­н­ня ґрунт. вод. Сконструював гігро­граф для ви­значе­н­ня від­нос. вологості ґрунт. повітря та термо­граф для запису температури ґрунту на різній глибині.

Пр.: Ис­следования хемосинтеза у Bacillus hydrogenes. О., 1910; Роль парообразной воды в режиме почвен­ных и грунтовых вод // Тр. 2-го Южно-Рос. мелиорац. съезда 1912 в Киеве. К., 1912; Физиологическое ис­следование над ды­ханием денитрифицирующих микроорганизмов. О., 1914; Маршрутный список почвен­ных образцов Змиевского уезда Харьковской губернии, взятых летом 1913 года // Мат. по ис­следованию почв и грунтов Харьков. губ. 1914. Вып. 6; О движении солей в почвах, имеющих влажность разных категорий // Тр. Почв. ин-та АН СССР. Москва, 1930. Вып. 3–4; Физическая характеристика почвен­ного профиля. Москва, 1930; Почвен­ные и грунтовые воды. 4-е изд. Москва; Ленин­град, 1936.

Літ.: Лебедев Н. Александр Федоро­вич Лебедев // Почвоведение. 1936. № 2; Сарычев Б. И. О взглядах А. Ф. Лебедева на происхождение почвен­ных и грунто­вых вод // Вопр. истории естество­знания и техники. 1972. Вып. 3(40); Ре­прес­сирован­ные геологи: Био­графические материалы. Москва; С.-Пе­тербург, 1995; Волков В. А., Куликова М. В. Рос­сийская профес­сура. XVIII — начало ХХ вв. Био­логические и медико-биологические науки: Биогр. слов. С.-Пе­тербург, 2003; Колотилова Н. Н. Выдающийся микро­биолог и почвовед Александр Федо­­рович Лебедев (К 130-летию со дня рожд.) // Вост. Моск. обл. університета. Сер. Естеств. науки. 2012. № 5.

І. В. Пасько, В. К. Чумаченко

Завантажити статтю