Лебедєв Олексій Володимирович
ЛЕ́БЕДЄВ Олексій Володимирович (25. 01. 1950, Київ) – фахівець у галузі зварювання. Син В. Лебедєва. Доктор технічних наук (1991). Державна премія України в галузі науки і техніки (2004). Закін. Київ. політех. інститут (1973). Працював 1972–2002 в Інституті електродинаміки НАНУ; 2002–04 – провідний науковий співробітник, 2004–08 – завідувач відділу електр. процесів, від 2008 – провідний науковий співробітник відділу зварювання і споріднених технологій у медицині та екології Інституту електрозварювання НАНУ (обидва – Київ). Напрями наук. дослідж.: автомат. керування та джерела живлення для зварювання металів і біол. тканин.
Пр.: Автоматизация сварочных процессов. К., 1986 (співавт.); Automatic control of Arc Welding. London, 1998; Максимальна міцність шва при пересіченні артерії за допомогою електрозварювання // Серце і судини. 2006. № 4 (співавт.); Применение электрической сварки в хирургии // СП. 2008. № 11 (співавт.); Транзисторные источники питания для дуговой сварки // АС. 2012. № 9.
О. М. Корнієнко
Основні праці
Автоматизация сварочных процессов. К., 1986 (співавт.); Automatic control of Arc Welding. London, 1998; Максимальна міцність шва при пересіченні артерії за допомогою електрозварювання // Серце і судини. 2006. № 4 (співавт.); Применение электрической сварки в хирургии // СП. 2008. № 11 (співавт.); Транзисторные источники питания для дуговой сварки // АС. 2012. № 9.