Лебедєв Петро Іванович

Визначення і загальна характеристика

ЛЕ́БЕДЄВ Петро Іванович (11(23). 08. 1885, м. Пирятин, нині Полтав. обл. — 03. 05. 1948, Москва) — геохімік, петрограф, геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1934, без захисту дис.), член-кореспондент АН СРСР (1939). Державні нагороди СРСР. Закін. металург. відділ. С.-Пе­тербур. політех. інституту (1909) та фіз.-мат. факультет С.-Пе­тербур. університету (1912). Працював 1913–14 у Вар­шав. університеті; 1915–26 — у Пн.-Кав­каз. університеті: 1920–26 — професор кафедри мінералогії, 1920–21 — декан фіз.-мат. ф-ту, 1921–23 — ректор; водночас 1915–20 — на Вищих жін. курсах і у Жін. мед. інституті (усі — м. Ростов-на-Дону, РФ); 1926–35 — у Петрограф. інституті (до 1930 — петрограф. відділ Геол. музею) АН СРСР (Ленін­град, нині С.-Пе­тербург): 1934–35 — заступник директора; водночас 1926–31 — проф. Ленінгр. політех. і гірн. інститутів; 1935–36 — заступник голови Геол. групи АН СРСР; 1936–37 — керівник Геол. сектору АН СРСР і заступник голови Далеко­схід. філії АН СРСР; 1938–45 — керівник Кавказ. експедиції АН СРСР; 1945–48 — завідувач відділу мінералогії та геохімії Інституту геол. наук АН СРСР (Москва). Наук. інтереси охоплю­вали питання опис., теор. і експерим. петрографії, мінералогії, геохімії та вчення про корисні копалини. Досліджував мінералоутворення в деяких силікат. схемах, поводження сульфідів у сплавах з силікатами та зробив висновки про умови формування сульфід. рудних родовищ. Вивчав Волин. габро-анор­тозитовий, Приазов. лужний і Поділ. чарнокітовий комплекси, залізорудні й ін. родовища Закавказзя, Кузнец. Алатау, Малого Хінгану, Центр. Кавказу. Ґрунтовно описав історію формування вулкану Алагез у Вірме­нії та гірські породи цього р-ну. В останні роки наук. діяльності опублікував низку праць з історії петрографії, про видат. діячів у галузі геол.-мінерал. наук 1-ї пол. 20 ст., зокрема В. Вернад­ського, О. Карпінського, О. Ферс­мана, Д. Бєлянкіна, Ф. Левінсона-Лессінга.

Завантажити статтю