Лебедєв Сергій Олексійович

Визначення і загальна характеристика

ЛЕ́БЕДЄВ Сергій Олексі­йович (02. 11. 1902, м. Нижнiй Новгород, Росія — 03. 07. 1974, Москва) — фахівець у галузi електро­технiки, автоматики та обчислювальної технiки. Доктор технічних наук (1939), академік АН УРСР (1945) та СРСР (1953). Ленін. (1966) та Сталін. (1950) премії, Державна премія СРСР (1969). Закiн. Моск. вище тех. училище (1928), викладав у ньому. Одно­часно працював м. н. с., не­вдовзі очолив групу, потім — лаб. електрич. машин, від 1936 — від­­діл автоматики Всесоюз. електротех. ін­ституту. 1930 після ви­окремле­н­ня електротех. факультету Моск. ви­щого тех. училища у Моск. енер­­гет. ін­ститут став його викл., а від 1936 — проф. 1946 — директор Iн-ту енергетики АН УРСР; 1947–51 — директор, 1947–50 — зав. лаб. моделюва­н­ня та обчислюв. тех­ніки Iн-ту електротехнiки АН УРСР (обидва — Київ); від 1950 — в Ін­ституті точної механіки та обчислюв. техніки АН СРСР (Москва): 1953–73 — директор; одночасно 1952–74 — завідувач кафедри електрон. обчислюв. машин Моск. фіз.-тех. ін­ституту. До­слідж. присвяченi про­блемам створе­н­ня потуж. обʼ­єд­наних енер­госистем, їх стiйкостi та автоматизацiї. Один iз провiд. учених у галузi обчислюв. тех­нiки. 1977 Президiєю АН УРСР засн. премiю iм. Л. 1936 керував створе­н­ням моделі мереж змін. струму. 1939 дослідив під­вище­н­ня статич. стійкості електропередачі за рахунок викори­ста­н­ня електрон. регулятора напруги генератора, який не має зони нечутливості. Довів, що викори­ста­н­ня у законі регулюва­н­ня не тільки від­хиле­н­ня, а й першої та другої похідних від­хиле­н­ня напруги забез­печує стійкість дальньої електропередачі на під­вищеному рівні. 1940 побудував аналогову модель надпотужнішої тисячокілометр. лінії електропередачі. 1945 створив першу в СРСР електрон­ну аналогову обчислюв. машину для ріше­н­ня систем диференцій. рівнянь. Довів, що штучну стійкість дальньої електропередачі можна забезпечити компаудуючим регулюва­н­ням за кутом ротора генератора. 1948 узагальнив ідеї про введе­н­ня в закон регулюва­н­ня чи компаудува­н­ня похідних від від­хиле­н­ня від­повід. параметрів, на основі чого створ. регулятори збудже­н­ня сильної дії потужності синхрон. машин. 1948–49 роз­робив осн. принципи побудови та структуру ЕОМ, впровадив принцип роз­паралелювальня обчислюв. процесу. Під його керівництвом 1949–51 створ. та введено в екс­плуатацію першу в СРСР і Європі Малу ЕОМ (МЕОМ) з про­грамою, що зберігалася в памʼяті. МЕОМ спроектована як машина паралельно-послідов. дії (арифмет. устрій — паралел. дії, памʼять — послідовної). Велика ЕОМ (1953) побудована як ЕОМ паралел. дії. У на­ступ. ЕОМ додалися сумісна за часом робота засобів ЕОМ, конвеєр. спосіб викона­н­ня операцій, багато­процесорність та ін. Роботи, виконані Л. в роки пере­бува­н­ня в Києві, заклали фун­дамент для подальшого швидкого роз­витку компʼютер. науки та техніки в Україні. Лабораторія Л., де створ. МЕОМ та під­готовлено фахівців з обчислюв. техніки, стала базою для Обчислюв. центру (1957), згодом Ін­ституту кібернетики НАНУ (1961). Під його керівництвом роз­роблено 15 супер-ЕОМ, починаючи з лам­пових та закінчуючи супер ЕОМ на інтеграл. схемах. 1976 у Києві на честь Л. на­звано вулицю; 1977 на будівлі Ін­ституту електротехніки АН УРСР на вул. В. Чкалова (нині О. Гончара), № 55б (нині приміще­н­ня Ін­ституту геол. наук НАНУ) і 2014 на будівлі лаб. моделюва­н­ня та обчислюв. тех­ніки (нині належить Свято-Пантелеймонів. жін. монастирю, вул. Акад. Л., № 19) встановлено мемор. дошки.

Пр.: Устойчивость парал­лельной ра­боты электрических систем. 2-е изд. Москва; Ленин­град, 1934 (спів­­авт.); Бы­стродействующая электрон­ная счетная машина Академии наук СССР. Ч. 1: Общее описание машин. Ч. 2: Методика производства операций; Малая электрон­ная счетная машина АН УССР. Москва, 1952 (спів­­авт.); Быстро­действу­ющие универсальные вычислитель­ные машины // Мат. конф. «Пути развития сов. матем. машиностроения и приборостроения». Москва, 1956; Элек­трон­ные вычислительные машины и обработка информации. (Междунар. конф. в Дармштадте) // Вест. АН СССР. 1956. № 1; Электрон­ные вычисли­тель­ные машины // Сес­сия АН СССР по науч. про­блемам автоматизации производства. Москва, 1957; Общее описание БЭСМ и методика выполнения операций. Москва, 1959 (спів­­авт.); Арифметическое устройство и устройство управления БЭСМ. Москва, 1960; Запоминающее устройство БЭСМ-2. Мос­ква, 1962; У колыбели первой ЭВМ // Наука и жизнь. 1970. № 11.

Літ.: Академік С. О. Лебедєв: Мат. наук. читань з циклу: «Видатні кон­структори України». К., 2003; Компʼю­терний геній, що випередив час. У Києві від­крито меморіальну дошку на честь академіка С. О. Лебедєва // Світ. 2014. № 21–22.

Б. М. Малиновський

Завантажити статтю