Лебедович-Навроцька Романа-Лідія

Визначення і загальна характеристика

ЛЕБЕДО́ВИЧ-НАВРО́ЦЬКА Романа-Лідія (11. 10. 1921, с. Віжомля, нині Яворів. р-ну Львів. обл. — 16. 11. 1999, м. Філадельфія, похов. у м-ку Фокс-Чейс, шт. Пенсильванія, США) — громадська діячка. Дочка І. Лебедовича, дружина М.-М. Навроцького. Закінчила Українську жіночу гімназію у м. Пере­мишль (Польща, 1939), на­вчалася на філософських факультетах Львівського та Ві­денського (1941) університетів. Як активістка «Пласту» та національно сві­дома студентка була заарештована гестапо й увʼязнена у жіночому концтаборі в м. Равенсбрюк (Німеч­чина). Після звільне­н­ня ви­вчала гео­графію та етнологію в Ін­нсбруцькому університеті (Австрія), де 1948 здобула докторський ступінь. 1949 емігрувала до США, продовжила на­вча­н­ня у Коледжі Свартмор Філадельфійського університету. Після зна­йомства з патріархом УГКЦ Йосифом Сліпим повністю присвятила себе громадській діяльності: була діячкою мирянського католицького руху; очолювала Товариство «Свята Софія» у Філадельфії, яке фінансово під­тримувало Український католицький університет у Римі; разом із чоловіком заснувала Патріарший фонд УГКЦ; 1974 стала спів­організатором всесвітнього зʼ­їзду пред­ставників мирянських організацій, на якому засновано Українське патріархальне обʼ­єд­на­н­ня; брала активну участь у споруджен­ні музейно-меморіального комплексу патріарха Йосифа Сліпого в с. Заздрість (Теребовлянського р-ну Терноп. обл.) тощо.

Літ.: Стех Я. Пропамʼятна книга українських діячів Пере­мищини ХІХ–ХХ століть. Л., 2006.

Ю. Б. Ковалів

Завантажити статтю