Лебедь-Гнатківська Дарія Омелянівна
ЛЕ́БЕДЬ-ГНАТКІ́ВСЬКА Дарія Омелянівна (псевд. — Ода; 22. 10. 1912, с. Смодна, нині Косів. р-ну Івано-Фр. обл. — 24. 02. 1989, м. Йонкерс, шт. Нью-Йорк, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — учасниця національно-визвольного руху. Дружина М. Лебедя. Закін. гімназію товариства «Рідна школа» у Львові, навч. у Львів. консерваторії. Брала активну участь у діяльності товариства «Пласт». 1930 вступила в ОУН. Була зв’язковою Крайової екзекутиви, від 1932 — чл. жін. бойово-розвідув. групи на чолі з М. Кос. 9 жовтня 1934 заарешт. за участь у підготовці вбивства міністра внутр. справ Польщі Б. Пєрацького. На Варшав. процесі (1935–36) засудж. до 15-ти р. ув’язнення. У вересні 1939 втекла з-під варти. Підпільно проживала у Львові. 29 січня 1944 заарешт. ґестапо й відправлена до концтабору Равенсбрюк (Німеччина). Після 2-ї світової війни мешкала у Німеччині, від 1949 — у США. Працювала в апараті голови Ген. секретаріату закордон. справ УГВР. Авторка спогадів «Бачу як сьогодні», «Катруся Зарицька».
Рекомендована література
- Кузьмович О. Героїня нашої молодості [Гнатківська Дарія] // Свобода. 1989, 7 берез.;
- Посівнич М. Воєнно-політична діяльність ОУН в 1929–1939 роках. Л., 2010.
Завантажити статтю
Людина 
