Розмір шрифту

A

Лебедячі острови

ЛЕБЕ́ДЯЧІ ОСТРОВИ́, Лебедині острови — група піщано-черепашкових островів у Каркінітській затоці Чорного моря, поблизу північно-західних берегів Кримського півострова та однойменна орнітологічна філія Кримського природного заповідника. Архіпелаг тягнеться бл. 8 км з Пд. Зх. на Пн. Сх., складається з 6-ти чітко окреслених о-вів заг. пл. бл. 57 га, які від Криму й один від одного від­окремлені мілковод. протоками. Унаслідок свого складу під дією абразії вони схильні до постій. змін конфігурації (обрисів берегів, заг. розмірів), час від часу їхня кількість зменшується або збільшується. Заг. вис. о-вів 1–2 м над р. м. Довжина найбільшого (че­твертого) бл. 3,5 км, шир. — 350 м. До серед. 20 ст. о-ви мали крим­ськотатар. назву Сари-Булат, сучасна (деякий час обидві вжи­валися паралельно) запропонована наприкінці 19 ст. нім. ученим Браулером, який тут побував і побачив величезну кількість лебедів (упродовж року з’явля­ється понад 5 тис. особин; лебеді-шипуни перечікують линяння, лебеді-кликуни розміщуються перед відправленням на зимівлю). 1947 цій тер. надано природоохорон. статус, 1949 стала філією. Від часу створення її гол. напрям діяльності — охорона найцінніших і найбільших на Пд. України місць гніздування та зимівлі водно-болот. птахів, важливої ділянки мі­грац. шляху птахів з Європи в Африку й Азію. Від 1950-х рр. є дослід. базою вчених-орнітологів. У 1960-х рр. тут проведено перші ботан. дослідження. Від 1995 у складі Каркініт. і Джарил­гац. заток охороняється міжнар. Рамсар. конвенцією. Нині пл. природоохорон. тер. 9612 га. В адм.-тер. відношенні входить до Роздольнен. р-ну АР Крим (у березні 2014 анексовано РФ). До заповідника Л. о. прилягає Каркінітський заказник. На його тер. і акваторії зустрічаються 265 видів птахів, з них постійно населяють 25 видів. Найрізноманітнішою орнітофауна є під час прольоту птахів. Під час м’яких зим велика кількість птахів може залишитися на зимівлю. Щорічно у заповіднику бувають 10–50 тис. качок — крижні, чирки-свистунки, свищі, шилохвости, галагази, черні морські, чубаті, червонодзьобі та червоноволі, крохалі великі та довгоносі, гоголі, лутки; до 10-ти тис. лисок; до 4-х тис. гусей сірих і великих бі­лолобих. Тут виводять пташенят 11–15 тис. галагазів і крижнів, великих бакланів, жовтоногих мартинів, крячків-чеграв, куликів, чорноголових реготунів, пе­ліканів, білих і сірих чапель та ін. птахів. Іноді сюди залітають фла­мінго. Нараховується 40 видів птахів, занес. до Червоної книги України. Також водяться 20 видів ссавців, зокрема дельфіни-афаліни, білобочки, морські свині, великі тушканчики, білі тхори, їжаки, білозубки малі, нетопири Натузіуса, хом’яки звичайні та сірі; земноводні — ропухи та жаби озерні; плазуни — ящірки прудкі, вужі звичайні та водяні; 2 зни­каючі види рептилій — степ. гадюки і жовточереві полози; багато видів риб — шипи, білуги, лососі чорноморські та морські коники.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2016
Том ЕСУ:
16
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
53603
Вплив статті на популяризацію знань:
105
Бібліографічний опис:

Лебедячі острови / М. І. Лисенко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-53603.

Lebediachi ostrovy / M. I. Lysenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2016. – Available at: https://esu.com.ua/article-53603.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору