Лебідь Максим Максимович
Визначення і загальна характеристика
ЛЕ́БІДЬ Максим Максимович (24. 11. 1899, с. Келеберда, нині Кременчуц. р-ну Полтав. обл. — 1937) — поет. Закін. Кобеляц. чол. гімназію (нині Полтав. обл., 1917), у якій долучився до нелегал. гуртка укр. юнацтва. 1917 переїхав до Києва, після невдалої спроби вступити в Укр. школу військ. старшин працював у видавництві «Криниця». Очолив 1923 укр. театр у Полтаві. Секр. полтав. філії літ. об’єдн. «Плуг». У Катеринославі (нині Дніпропетровськ) працював у б-ках і театрах, організував спілку селян. письменників «Плуг». Від 1928 — директор Будинку літераторів у Харкові; у видавництві «Мистецтво» (1930-і рр.). Учасник фатал. зустрічі укр. письменників з Й. Сталіним у Москві (1929). Дебютував 1923 у г. «Селянська правда». Друкував вірші у ж. «Червоний шлях», «Всесвіт», «Плужанин». 23 червня 1934 заарешт. у Харкові, 22 грудня 1934 у справі УВО за участь у контррев. діяльності засудж. до ув’язнення у виправно-труд. таборі на 5 р., заслання відбував у м. Чиб’ю (РФ). 23 листопада 1937 заарешт. удруге, 16 грудня 1937 в ув’язненні засудж. до розстрілу. Реабіліт.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
