ЛЕВ Бог­дан Іванович (26. 08. 1952, поселе­н­ня Губаха побл. м. Угле­уральск, нині Перм. обл., РФ) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1992), професор (2002), академік НАНУ (2021). Закін. Чернів. університет (1974). Від­тоді працював в Ін­ституті фізики НАНУ; від 2007 — завідувач від­ділу енергетики Ін­ституту теор. фізики НАНУ (обидва — Київ). Напрями наук. дослідж.: статист. фізика, квант. теорія поля, фізика конденсов. середовищ, квант. механіка. Побудував мікро­скоп. теорію рідких кри­сталів, послідовну теорію рідкокри­сталіч. колоїдів; теоретично перед­бачив можливість формува­н­ня структур у системі включень у рідкому кри­сталі за рахунок пруж. взаємодії; вперше отримав дво­вимірну гексагонал. структуру в системі включень на межі роз­­ділу рідкого кри­сталу з повітрям; за­пропонував новий пруж­но-капіляр. механізм взаємодії між колоїд. частинками; пояснив взаємоперетворе­н­ня структур під дією зовн. (електр. або магніт.) полів і лазер. ви­промінюва­н­ня; теоретично перед­бачив і екс­периментально під­твердив ефект періодич. зміни в часі гексагонал. структури під дією лазер. ви­промінюва­н­ня на рідкий кри­стал з оптично актив. домішками; за­пропонував новий спосіб формува­н­ня фотон. кри­сталів зі змін­ною забороненої зони в мікрон. діапазоні; теоретично пояснив такі нові фіз. явища у нематич. рідких кри­­сталах, як періодич. фазовий пе­рехід під дією інфрачервоного ви­промінюва­н­ня, ефект ритміч. кри­сталізації пере­охолодженого рідкого кри­сталу, низькочастотна зміна структури в каплях нематика та зміна її форми під дією по­стій. електр. поля, індуков. шумом утворе­н­ня та взаємоперетворе­н­ня дисипатив. структур, ефект збільше­н­ня квант. виходу фотостимульов. пере­творе­н­ня молекул рідкого кри­сталу, ефект низькочастот. стабілізації струк­тур рідкого кри­сталу; за­пропонував новий під­хід до статистич. опису систем частинок з різним характером взаємодії з врахува­н­ням їх можливого простор. неоднорід. роз­поділу; тео­рію утворе­н­ня кластерів у конденсов. середовищах; побудував теорію де­градації фотодіодів на всьому інтервалі часу їх роботи, а також пояснив утворе­н­ня голкоподіб. пористих кри­­сталів; в теорії поля за­пропонував новий під­хід до геометризації взаємодії.