Лев ХІІІ
ЛЕВ ХІІІ (лат. Leo XIII; світське ім’я – Печчі Вінченцо-Джоакіно; Pecci Vincenzo Gioacchino; 02. 03. 1810, м. Карпінето-Романо побл. Рима – 20. 07. 1903, Ватикан) – Папа Римський 1878–1903. Вивчав філософію, теологію та право у м. Вітербо та Римі, 1836 здобув ступ. д-ра богослов’я, а також цивіл. і канон. права. 14 лютого 1837 Григорій XVI призначив його своїм особистим прелатом. 1846 очолив єпархію Перуджа, якою керував понад 30 р. Став першим Папою Римським, обраним після об’єднання Італії. Прихильно ставився до УГКЦ, зокрема 1882 реформував чин василіян, що значно зміцнило орден; 1885 заснував Станіслав. єпископство, 1897 – окрему семінарію для українців (Укр. колегію) при церкві св. Сергія і Вакха у Римі; 1895 іменував кардиналом митрополита Галицького С. Сембратовича. Доручив Конгрегації пропаганди виробити план створення Українського Патріархату (до нього мали належати і закарп. єпархії) з тимчас. центром у Львові.
о. А. Баб’як