Левен, Лювен
ЛЕ́ВЕ́Н, Лювен (валлон. Lovin, лат. Luvanium, нідерланд. Leuven, нім. Löwen, фламан. Luik, франц. Lоuvain) — місто в Бельгії, науковий, освітній та індустріальний центр регіону Брюссель-Столиця. Знаходиться за 26 км на Сх. від Брюсселя. Площа 56,6 км2. Насел. 98 002 особи (2015). Порт на берегах р. Дейле та каналі, що звʼязує Л. із Шельдою. Працює низка підприємств металооброб., лісопил., хім. і текстил. пром-стей. У 18 ст. почало інтенсивно розвиватися броварство: 1764 в Л. було 52 броварні. Завдяки бровар. традиціям, а зокрема сорту пива «Стелла Артуа» Л. набув світ. слави. У 20 ст. унаслідок обʼєднання левен. бровар. компанії «Стелла Артуа» з валлон. бровар. компанією «Підбьоф» створ. корпорацію «Інтербрю» — одного з найбільших виробників пива у світі та найбільшого виробника пива в Україні (див. «Десна» Чернігівський пивоварний завод, Миколаївський пивзавод «Янтар» і Харківський пивоварний завод «Рогань»). У Л. розташ. штаб-квартира цієї міжнар. корпорації. 1425 герцог Жан IV Брабантський і Папа Римський Мартин V заснували Левен. катол. університет, який з перервою діє й нині. Відкриття при ньому особливого філос. колегіуму для освіти майбут. священиків стало однією з причин розгортання бельг. революції 1830. У 1893 у складі Левен. катол. університету функціонували с.-г., політех., мист., пром. і буд. відділи, викладали 83 доц. і навчалися 1630 студентів, які мешкали у 4-х колегіях. Будівлі університету — 16–20 ст. У 1930-х рр. до Л. прибула значна кількість галиц. молоді, відтоді укр. студент. громада (понад 80 осіб) стала однією з найбільших небельг. студент. груп. Укр. студенти головували в Обʼєдн. студентів-іноземців у Л. У післявоєнні роки у Левен. університеті навч. понад 70 українців. Тоді ж був відкритий Укр. студент. дім. 1946–97 у Л. виходив ж. «Голос Христа Чоловіколюбця». 1947 створ. Укр. наук.-осв. товариство, при якому 1948–49 існувало прес. бюро. 1956 у Л. надруковано працю В. Маркуся «Lʼincorporation de lʼUkraine subcarpatique à lʼUkraine soviétique» / «Включення Підкарпатської України в Радянську Україну». 1968 унаслідок конфлікту між нідерландо- і франкомов. спільнотами Левен. катол. університет розділено на франкомовний (переведено у м. Левен-ля-Ньов у Валлон. регіоні) та нідерландомовний. У Л. діє парафія УГКЦ. Уперше в писем. джерелах Л. згадується 884 як табір норманів. Наприкінці 9 ст. — резиденція графів, від 1106 — Левенських (пізніше — Брабантських) герцогів. На зламі 11–12 ст став важливим пром. і екон. центром Брабанту, зокрема з сукнарства. Пізніше прославився завдяки виготовленню лляного одягу. Після повстання 1378 ткачі домоглися певної участі в упр. містом. У 11–16 ст. була досить розвинена торгівля. Під час 1-ї та 2-ї світ. воєн Л. окуповували нім. війська, які зруйнували значну частину будівель, зокрема й університет. б-ки. Від часів середньовіччя в Л. збереглося радіально-кільц. планування; готичні будівлі — церкви св. Квінтена (бл. 1200 — 1450), св. Гертруди (1252 — 1453), св. Петра (бл. 1452 — після 1507); камʼяна дарохоронильниця заввишки 12 м (бл. 1450, арх. М. де Лайєнс), низка житл. будинків. У стилі бароко зведена церква св. Михаїла (1650–66, арх. В. Гесіус). До унікал. памʼяток бельг. архітектури належить Левен. ратуша, побудована 1440–60 у стилі брабант. пізньої готики. Її фасад оздоблений різноманіт. архіт. прикрасами та 234 статуями, своєрід. портрет. галереєю художників, учених, істор. особистостей, які відіграли визначну роль у житті міста й університету. На кронштейнах вирізьблені біблійні сцени. У внутр. приміщеннях ратуші розміщені картини місц. майстрів і 4 роботи бельг. скульптора 19 ст. К. Меньє. У колегіал. церкві св. Петра на Великому майдані зберігаються полотна художників 15 ст., зокрема й «Таємна вечеря» та «Мучеництво святого Еразма» Д. Баутса. Автент. вигляд має своєрідне містечко у Л. — Великий беґінаж (серед. 13 і 16 ст.). Він (разом із ін. 12 фламан. бегінажами) та дзвіниця колегіал. церкви св. Петра внесені до Списку всесвіт. спадщини ЮНЕСКО. В істор. центрі Л. — Великий ринок, на якому влітку проходять щотижневі муз. концерти і ярмарки. У ботан. саду Левен. університету, який закладено 1738, зростає бл. 800 рослин.
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
