ЛЕ́ВЕН, Лювен (вал­лон. Lovin, лат. Luvanium, нідерланд. Leuven, нім. Löwen, фламан. Luik, франц. Louvain) — місто в Бельгії, науковий, освітній та індустріальний центр регіону Брюс­сель-Столиця. Роз­ташоване за 26 км на Схід від Брюс­селя. Площа 56,6 км2. Населе­н­ня 98 002 особи (2015). Порт на берегах річки Дейле та ка­налу, що звʼязує Л. із Шельдою. Працює низка під­приємств металооб­робної, лісопильної, хімічної і текс­тильної промисловостей. У 18 ст. почало інтенсивно роз­виватися броварство: 1764 в Л. було 52 броварні. Завдяки броварським традиціям, а зокрема сорту пива «Стел­ла Артуа» набув світлої слави. У 20 ст. унаслідок обʼ­єд­на­н­ня левенської броварної компанії «Стел­ла Артуа» з вал­лонською броварною компанією «Під­бьоф» створено корпорацію «Інтербрю» — одного з найбільших виробників пива у світі та найбільшого виробника пива в Україні (див. «Десна» Чернігівський пивоварний завод, Миколаївський пивзавод «Янтар» і Харківський пивоварний завод «Рогань»). У місті роз­ташована штаб-квартира цієї між­народної корпорації. 

1425 герцог Жан IV Брабантський і Папа Римський Мартин V заснували Левенський католицький університет, який з пере­рвою діє й нині. Від­кри­т­тя при ньому особливого філософського колегіуму для освіти майбутніх священиків стало однією з причин роз­горта­н­ня бельгійської революції 1830. У 1893 у складі Левенського католицького університету функціонували сільськогосподарський, політехнічний, мистецький, промисловий і будівельний від­діли, викладали 83 доценти і на­вчалися 1630 студентів, які мешкали у 4-х колегіях. Будівлі університету — 16–20 ст. У 1930-х рр. до міста прибула значна кількість галицької молоді, від­тоді українська студентська громада (понад 80 осіб) стала однією з найбільших небельгійських студентських груп. Українські студенти головували в Обʼ­єд­нан­ні студентів-іноземців. У післявоєн­ні роки в Левенському університеті на­вчалися понад 70 українців. Тоді ж був від­критий Український студентський дім. 1946–97 у Л. виходив журнал «Голос Христа Чоловіколюбця». 1947 створене Українське науково-освітнє товариство, при якому 1948–49 існувало прес-бюро. 1956 у цьому місті на­друковано працю В. Маркуся «Lʼincorporation de lʼUkraine subcarpatique à lʼUkraine soviétique» / «Включе­н­ня Під­карпатської України в Радянську Україну». 1968 унаслідок конфлікту між нідерландо- і франкомовними спільнотами Левенський католицький університет роз­ділено на франкомовний (пере­ведено у місто Левен-ля-Ньов у Вал­лонському регіоні) та нідерландомовний. У Л. діє парафія УГКЦ. 

Уперше в писемних джерелах Л. згадується 884 як табір норманів. На­прикінці 9 ст. — резиденція графів, від 1106 — Левенських (пізніше — Брабантських) герцогів. На зламі 11–12 ст. став важливим промисловим і економічним центром Брабанту, зокрема з сукнарства. Пізніше прославився завдяки виготовлен­ню лляного одягу. Після пов­ста­н­ня 1378 ткачі домоглися певної участі в управлін­ні містом. У 11–16 ст. була досить роз­винена торгівля. Під час 1-ї та 2-ї світових воєн Л. окуповували німецькі війська, які зруйнували значну частину будівель, зокрема й університетські бібліотеки. Від часів середньовіч­чя в Л. збереглося радіально-кільцеве планува­н­ня; готичні будівлі — церкви св. Квінтена (бл. 1200 — 1450), св. Гертруди (1252 — 1453), св. Петра (бл. 1452 — після 1507); камʼяна дар­охоронильниця зав­вишки 12 м (бл. 1450, архітектор М. де Лайєнс), низка житлових будинків. У стилі бароко зведена церква св. Михаїла (1650–66, архітектор В. Гесіус). До унікальних памʼяток бельгійської архітектури належить Левенська ратуша, побудована 1440–60 у стилі брабантської пізньої готики. Її фасад оздоблений різноманітними архітектурними прикрасами та 234 статуями, своєрідною порт­ретною галереєю художників, учених, історичних особистостей, які ві­діграли ви­значну роль у житті міста й університету. На кронштейнах вирізьблені біблійні сцени. У внутрішніх приміще­н­нях ратуші роз­міщені картини місцевих майстрів і 4 роботи бельгійського скульптора 19 ст. К. Меньє. У колегіальній церкві св. Петра на Великому май­дані зберігаються полотна художників 15 ст., зокрема й «Таємна вечеря» та «Мучеництво святого Еразма» Д. Баутса. Автентичний ви­гляд має своєрідне містечко у Л. — Великий беґінаж (серед. 13 і 16 ст.). Він (разом із іншими 12 фламанськими бегінажами) та дзвіниця колегіальної церкви св. Петра внесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. В історичному центрі Л. — Великий ринок, на якому влітку проходять щотижневі музичні концерти і ярмарки. У ботанічному саду Левенського університету, який закладено 1738, зро­стає бл. 800 рослин.