Левен, Лювен

Визначення і загальна характеристика

ЛЕ́ВЕ́Н, Лювен (вал­лон. Lovin, лат. Luva­nium, нідерланд. Leuven, нім. Lö­­wen, фламан. Luik, франц. Lоu­vain) — місто в Бельгії, науковий, освітній та індустріальний центр регіону Брюс­сель-Столиця. Знаходиться за 26 км на Сх. від Брюс­селя. Площа 56,6 км². Насел. 98 002 особи (2015). Порт на берегах р. Дейле та ка­налі, що звʼязує Л. із Шель­дою. Працює низка під­приємств металооб­роб., лісопил., хім. і текс­тил. пром-стей. У 18 ст. почало інтенсивно роз­виватися бровар­ство: 1764 в Л. було 52 броварні. Завдяки бровар. традиціям, а зокрема сорту пива «Стел­ла Артуа» Л. набув світ. слави. У 20 ст. унаслідок обʼ­єд­на­н­ня левен. бровар. компанії «Стел­ла Артуа» з вал­лон. бровар. компанією «Під­бьоф» створ. корпорацію «Інтербрю» — одного з найбільших виробників пива у світі та найбільшого виробника пива в Україні (див. «Десна» Чернігівський пивоварний завод, Миколаївський пивзавод «Янтар» і Харківський пивоварний завод «Рогань»). У Л. роз­таш. штаб-квартира цієї між­нар. корпорації. 1425 герцог Жан IV Брабантський і Папа Римський Мартин V заснували Левен. катол. університет, який з пере­рвою діє й нині. Від­кри­т­тя при ньому особливого філос. колегіуму для освіти майбут. священиків стало однією з причин роз­горта­н­ня бельг. революції 1830. У 1893 у складі Левен. катол. університету функціонували с.-г., політех., мист., пром. і буд. від­діли, викладали 83 доц. і на­вчалися 1630 студентів, які мешкали у 4-х колегіях. Будівлі університету — 16–20 ст. У 1930-х рр. до Л. прибула значна кількість галиц. молоді, від­тоді укр. студент. громада (понад 80 осіб) стала однією з найбільших небельг. студент. груп. Укр. студенти головували в Обʼ­єдн. студентів-іноземців у Л. У післявоєн­ні роки у Левен. університеті навч. понад 70 українців. Тоді ж був від­критий Укр. студент. дім. 1946–97 у Л. виходив ж. «Голос Христа Чоловіколюбця». 1947 створ. Укр. наук.-осв. товариство, при якому 1948–49 існувало прес. бюро. 1956 у Л. на­друковано працю В. Маркуся «Lʼin­corporation de lʼUkraine subcar­patique à lʼUkraine soviétique» / «Включе­н­ня Під­карпатської України в Радянську Україну». 1968 унаслідок конфлікту між нідерландо- і франкомов. спільнотами Левен. катол. університет роз­ділено на франкомовний (пере­ведено у м. Левен-ля-Ньов у Вал­лон. регіоні) та нідерландомовний. У Л. діє парафія УГКЦ. Уперше в писем. джерелах Л. згадується 884 як табір норманів. На­прикінці 9 ст. — резиденція графів, від 1106 — Левенських (пізніше — Брабантських) герцогів. На зламі 11–12 ст став важливим пром. і екон. центром Брабанту, зокрема з сукнарства. Пізніше прославився завдяки ви­готовлен­ню лляного одягу. Після пов­ста­н­ня 1378 ткачі домоглися певної участі в упр. містом. У 11–16 ст. була досить роз­винена торгівля. Під час 1-ї та 2-ї світ. воєн Л. окуповували нім. війська, які зруйнували значну частину будівель, зокрема й уні­верситет. б-ки. Від часів середньовіч­чя в Л. збереглося радіаль­но-кільц. планува­н­ня; готичні будівлі — церкви св. Квінтена (бл. 1200 — 1450), св. Гертруди (1252 — 1453), св. Петра (бл. 1452 — після 1507); камʼяна дар­охоронильниця зав­вишки 12 м (бл. 1450, арх. М. де Лайєнс), низка житл. будинків. У стилі бароко зведена церква св. Михаїла (1650–66, арх. В. Гесіус). До унікал. памʼяток бельг. архітектури належить Левен. ратуша, побудована 1440–60 у стилі брабант. пізньої готики. Її фасад оздоблений різноманіт. архіт. прикрасами та 234 статуями, своєрід. порт­рет. галереєю художників, учених, істор. особистостей, які ві­діграли ви­значну роль у житті міста й університету. На кронштейнах ви­різьблені біблійні сцени. У внутр. приміще­н­нях ратуші роз­­міщені картини місц. майстрів і 4 роботи бельг. скульптора 19 ст. К. Меньє. У колегіал. церкві св. Петра на Великому май­дані зберігаються полотна художників 15 ст., зокрема й «Таємна вечеря» та «Мучеництво святого Еразма» Д. Баутса. Автент. ви­гляд має своєрідне містечко у Л. — Великий беґінаж (серед. 13 і 16 ст.). Він (разом із ін. 12 фламан. бегінажами) та дзвіниця колегіал. церк­ви св. Петра внесені до Списку всесвіт. спадщини ЮНЕСКО. В істор. центрі Л. — Великий ринок, на якому влітку проходять щотижневі муз. концерти і ярмарки. У ботан. саду Левен. університету, який закладено 1738, зро­стає бл. 800 рослин.

Літ.: M. Коhut. Ukrainiens in Belgi­um // Ukraine and Ukrainians throughout the Wold. Toronto; Buffalo; London, 1944; J. de Borchgrave dʼAlten, E. van Cauwen­berghe, J. Francotte. Kunst te Leuven. Leuven, 1946; Лювен 1930–1985. Укра­їнські Студенти у Лювенському Католицькому Університеті. Торонто, 2001; Belgique, un état dʼesprit. Bruxelles, 2001.

М. Є. Даві­денко, В. І. Ткаченко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю