Левитський Володимир Фавстович

Визначення і загальна характеристика

ЛЕВИ́ТСЬКИЙ Володимир Фавстович (06(18). 06. 1854, с. Старостинець Сквир. пов. Київ. губ., нині Старостинці Погребищен. р-ну Вінн. обл. — 26. 10. 1939) — істо­рик народного господарства та економічної думки. Доктор політ­­економії та статистики (1899), професор (1900), академік АН УРСР (1925). Навч. у Київ. духов. семінарії (після 4-го курсу звільнився), від 1874 — у Новорос. університеті в Одесі, який закін. зі ступ. канд. права за працю «О народном кредите в Рос­сии». 1876–77 під­готував курс «Лекции по поли­тической экономии». 1881–83 — у наук. від­ряджен­ні у Німеч­чині: від­відував лекції у Гайдельбер. університеті, брав участь у екон. семінарах проф. Г. фон Шмол­лера у Берліні, ви­вчав госп. побут країни, зокрема зразк. землероб. господарства та пром. під­приємства. 1884 склав іспит на ступ. магістра політ­економії у Моск. університеті. Від­тоді — приват-доцент кафедри політ­­економії, від 1890 — екс­траординар. професор кафедри політ­економії та фінанс. права Демидов. юрид. ліцею (м. Ярославль, Росія); від 1893 — у Харків. університеті: від 1900 — ординар. професор кафедри поліцей. права, від 1902 — ординар. професор кафедри політ­економії та статистики. 1890 у Моск. університеті здобув ступ. магістра (за працю «Задачи и методы науки о народном хозяйстве»), 1899 — ступ. д-ра (за працю «Сельскохозяй­ствен­ный кризис во Франции 1862–1892 гг.») політ­економії та статистики. Роз­робив і читав курс «История политической экономии в связи с историей хозяйствен­ного быта». 1907 у Харкові ви­йшла друком перша частина цього курсу (охоплювала екон. історію античності та серед. віків), 1914 — повний курс. На той час це був перший під­ручник з екон. історії у Рос. імперії, він містив виклад історії господарства та екон. учень від антич­ності до періоду появи істор. школи та соц. напряму політ­економії. У цій та ін. працях Л. критикував за­пропонований Ж.-Б. Сеєм і згодом заг.-визна­ний поділ екон. науки за фазами сусп. від­творе­н­ня та вказував на те, що цей поділ обмежує предмет екон. науки ви­вче­н­ням закономірностей виробництва, роз­поділу, обміну та спожива­н­ня. Об­ґрунтував необхідність вклю­че­н­ня до курсу політ­економії аналізу впливу держ. влади на екон. від­носини, роз­виток нар. господарства та досягне­н­ня заг. добробуту. За­пропонував осн. принципи класифікації екон. наук і довів необхідність чіткого роз­межува­н­ня начал теорії, політики та історії у складі екон. учень. Ви­окремле­н­ня різних час­тин екон. науки вважав закономірною тенденцією, що сприяє по­глиблен­ню теор. аналізу та уникнен­ню тенденційності в оцін­ці практ. наслідків екон. політики; історію нар. господарства та історію екон. учень класифікував як самост. наук. дисципліни; об­стоював принцип рівноправності та рівноцін­ності різних екон. теорій у структурі екон. науки. Наголошував, що зміст політеко­номії є сукупністю знань, отри­маних різними екон. школами. Ви­ступав за необхідність соц. реформ і активне держ. втручан­ня в екон. життя. З поч. 1-ї світової вій­ни брав участь у діяльності різ­номаніт. громад. організацій, створ. для допомоги армії, очолював т. зв. шпитал. комісію, від серпня 1914 був гласним міської думи Харкова. 1919–31 — проф. Харків. с.-г. ін­ституту; водночас у грудні 1919 — травні 1920 — в. о. ректора Харків. університету. В цей період досліджував пита­н­ня історії нар. господарства стародав. світу. Після виходу на пенсію написав спогади «Павло Михайлович Да­шкевич: Спомини приятеля» (1932). Достовір. ві­домостей про життя Л. після 1931 та місце його смерті й похова­н­ня донині не виявлено. Деякі матеріали з особистого архіву зберігаються в Ін­ституті рукопису НБУВ (Київ).

Пр.: Во­прос о методе политической экономии в новейшей германской литературе // Юрид. вест. 1884. № 12; Вечно наследствен­ная аренда земель // Там само. 1885. № 6–7; Во­прос о чиншевом владении // Рус­ская мысль. 1886. Кн. 3; Задачи и методы науки о народном хозяйстве. Ярославль, 1890; Пред­мет, задача и метод полицейского пра­ва // Зап. Харьков. університета. 1894; Земле­дельческие артели Херсонской губер­нии // Рус­ская мысль. 1896. Кн. 9; Сель­скохозяйствен­ный кризис во Франции 1862–1892 гг. Х., 1899; Некоторые чер­ты современ­ного положения эконо­мических знаний // Рус­ское экон. обо­зрение. 1901. № 9; Значение ку­стар­ных промыслов в народном хозяйстве // Нар. хоз-во. 1902. Кн. 2; Аграрный во­­прос в Рос­сии с точки зрения основ­ных течений в развитии современ­ного народного хозяйства. [Б. м.], 1906.

Літ.: Юридический факультет Харь­ковского университета за первые сто лет его существования (1805–1905). Х., 1908; Коропецький І.-С. Українські економісти XIX столі­т­тя та західна наука. К., 1993; Лортикян Э. Л. Украинские эко­­номисты первой трети ХХ столетия: Очерки истории экономической науки и экономического образования. Х., 1995; Нариси з історії Харківського національного економічного університету. Х., 2005.

В. В. Небрат

Завантажити статтю