Левитський (Левицький) Федір Прохорович

ЛЕВИ́ТСЬКИЙ (ЛЕВИ́ЦЬКИЙ) Федір Прохорович (1869, м. Єли­­саветград, нині Кіровоград — після 1926) — співак (бас), музичний критик, педагог. Навч. у Київ. муз. училищі (1892–96; кл. К. Еверарді й Г. фон Матіса). Удосконалював майстерність в Італії. Від 1893 — соліст опер. антрепризи Й. Сєтова в Києві, у складі якої дебютував партією Германа (опера «Тангейзер» Р. Ваґ­нера). 1898–99 — викладач сольного й хор. співу муз. школи A. Тальновського в Єлисаветграді; 1899–1904 — муз. шкіл Д. фон Ресселя, Р. Кауфман, жін. г-зій (методика викл. співу, 8-й кл.) в Одесі. 1904 — лектор із методики викладання співу на курсах учителів у м. Ананьїв (нині Одес. обл.). 1904–13, 1918–22 — викладач Полтав. муз. училища. Водночас від 1907 — муз. критик і рецензент полтав. газет, зокрема «Полтавской речи» (1910–13). Організатор студент. опер. вистав у Полтаві та ін. містах України, зокрема «Син мандарина» Ц. Кюї (Єлисаветград, 10 листопада 1907, силами студентів Полтав. муз. училища) на користь безкоштовної нар. бібліотеки-читальні. 1923–26 — викладач сольного співу Петрогр. (нині С.-Петербург) консерваторії. Виступав на опер. сцені разом із B. Астаф’євою, О. Борисенком, М. Медведєвим. Виконав партію Старого цигана в опері «Алеко» С. Paxманінова (1-е виконання, Київ, 26 вересня 1893, під керівництвом автора). Серед учнів — Л. Балановська, М. Коваленко, Г. Коваль, Г. Ор­­лов.

Рекомендована література

1. Разные известия // РМГ. 1913. № 36;
   Google Scholar Internet
2. Зинькевич Е. Первое явление Рахманинова Киеву // Mundus musicae. Тексты и контексты. К., 2007.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю