Левитський (Левицький) Федір Прохорович

ЛЕВИ́ТСЬКИЙ (ЛЕВИ́ЦЬКИЙ) Федір Прохорович (1869, м. Єли­­савет­град, нині Кірово­град — після 1926) — спів­ак (бас), музичний критик, педагог. Навч. у Київ. муз. училищі (1892–96; кл. К. Еверарді й Г. фон Матіса). Удосконалював майстерність в Італії. Від 1893 — соліст опер. антре­призи Й. Сєтова в Києві, у складі якої дебютував партією Германа (опера «Тангейзер» Р. Ваґ­нера). 1898–99 — викладач сольного й хор. співу муз. школи A. Тальновського в Єлисавет­граді; 1899–1904 — муз. шкіл Д. фон Рес­селя, Р. Кауфман, жін. г-зій (методика викл. співу, 8-й кл.) в Одесі. 1904 — лектор із методики викла­да­н­ня співу на курсах учителів у м. Ананьїв (нині Одес. обл.). 1904–13, 1918–22 — викладач Полтав. муз. училища. Водночас від 1907 — муз. критик і рецензент полтав. газет, зокрема «Полтавской речи» (1910–13). Організатор студент. опер. ви­став у Полтаві та ін. містах України, зокрема «Син мандарина» Ц. Кюї (Єлисавет­град, 10 листопада 1907, силами студентів Полтав. муз. училища) на користь без­коштовної нар. бібліотеки-читальні. 1923–26 — викладач сольного співу Петрогр. (нині С.-Петербург) консерваторії. Ви­ступав на опер. сцені разом із B. Астафʼєвою, О. Борисенком, М. Медведєвим. Виконав партію Старого цигана в опері «Алеко» С. Paxманінова (1-е викона­н­ня, Київ, 26 вересня 1893, під керівництвом автора). Серед учнів — Л. Балановська, М. Коваленко, Г. Коваль, Г. Ор­­лов.

Завантажити статтю