Левицька Марина
ЛЕВИ́ЦЬКА Марина (01. 01. 1946, м. Кіль, Німеччина) – британська письменниця українського походження. Народилася у таборі для біженців, була перевезена батьками до Великої Британії, де нині й проживає. Закін. Університет у м. Кіль (1968), магістратуру Університету Шеффілд Халлам (1969), де відтоді й працювала викл. мас-медій. дисциплін (до 2012). Брала участь у русі 1960-х рр. Популярність у світі набула як представниця британ. фемініст. прози, авторка бестселера «A Shot History of Tractors in Ukrainion» («Коротка історія тракторів по-українськи», 2005; укр. перекл. – К., 2013). Його поява засвідчила відчут. спад постмодернізму, увиразнення реалізму як «геопідґрунтя» сучас. британ. літ-ри, збагаченого новими культур. стратами. «Постіронічний» роман Л. поєднав компоненти пасторальності, мелодраматичності, ностальгічності в оповіді про життя укр. емігрант. сім’ї, розпад якої активізує «пам’ять культури» героїв. Привернув увагу читачів і критики худож. новизною і оригінальністю подання проблеми транскультурності сучас. буття, із зображенням інтенсивності пошуків українцями свого місця в ньому, прагнень людини до культур. і нац. самоідентифікації. Роман перекладено багатьма європ. мовами, здобув низку почес. премій і нагород. Ці проблеми продовжила розвивати і в наступ. своїх романах: «Two Caravans» («Два фургони», 2007; укр. перекл. – К., 2008) – про буття емігрантів-заробітчан різних країн, зокрема й українців, які, потерпаючи від безробіття, змушені були приїздити до Великої Британії у певний сезон (напр., для збирання полуниць), долаючи величезні відстані, що карбуються в пам’яті як шлях виживання, пережитої миті хиткої облаштованості в соціумі; «Weare all Made of Glue» («Ми всі із в’язкого клею», 2009) – де вперше для себе звернулася до теми голокосту 2-ї світової війни, зображуючи страхи і жахи існування людей в ґетто, концтаборі, хвилю супротиву тому, а, отже, спроби вижити, що поєднується з худож. осмисленням драми палестин. біженців у сучас. європ. світі; «Various Pets Alive and Dead» («Про домашніх улюбленців: живих та мертвих», 2012) – демонструє нову грань традиц. для Л. проблеми сім’ї, що виразилася у коміч. трансформації жанру сімей. саги, метафор. назва якої репрезентує крах усталених британ. родин. цінностей, руйнівне протистояння батьків і дітей на тлі та в контексті супут. проблем. Тема України, яку відвідала двічі (2005, 2014), розгорнута й у публіцистиці Л. Окрім худож. літ-ри, публіцистики, рец., видала 10 книг з порадами в питаннях догляду за хворими та літніми людьми.
Літ.: Абліцов В. Г. Левицька Марина // Укр. Все-Світ. К., 2011. Т. 1; Нарівська В. Пасторально-ідилічне переживання світу (про роман М. Левицької «Коротка історія тракторів по-українськи») // Літ. компаративістика. К., 2011. Вип. 1, № 2; Її ж. Эмигрантская ностальгия по эпохе тракторов в пасторально-идиллических тонах (о романе М. Левицкой «История тракторов по-украински») // Современный человек: Движение к пасторали. Москва, 2011.
В. Д. Нарівська
Рекомендована література
- Абліцов В. Г. Левицька Марина // Укр. Все-Світ. К., 2011. Т. 1;
- Нарівська В. Пасторально-ідилічне переживання світу (про роман М. Левицької «Коротка історія тракторів по-українськи») // Літ. компаративістика. К., 2011. Вип. 1, № 2;
- Її ж. Эмигрантская ностальгия по эпохе тракторов в пасторально-идиллических тонах (о романе М. Левицкой «История тракторов по-украински») // Современный человек: Движение к пасторали. Москва, 2011.