ЛЕВИ́ЦЬКА Тамара Василівна (30. 01(12. 02). 1916, м. Білопі­л­ля, нині Сум. обл. — 21. 04. 1999, Суми) — май­стриня художньої вишивки. Заслужений майстер народної творчості УРСР (1977). Закін. планово-екон. факультет Харків. політех. ін­ституту (1938), заочні курси образотвор. мистецтва при Київ. худож. ін­ституті (1952). Працювала кер. шкіл. гуртків вишивки у Дні­пропетровську (1939), Львові (1940), Білопіл­лі (1943–44), Сумах (1949–53), робітн. гуртків при Палаці культу­ри маш.-буд. обʼ­єдн. ім. М. Фрун­зе, Будинку культури «Хімік», обл­побутупр. (Суми, 1960–80-і рр.); зав. б-ки (1943–44), інж.-еконо­містом маш.-буд. заводу (м. Білопі­л­ля, 1944–48), художником-оформлювачем Сум. від­діл. Худож. фонду (1954–71). Роз­робила власну техніку вишивки худож. глад­дю. Серед робіт — вишиті композиції, порт­рети істор. осіб, видат. діячів держави, науки, мистецтва, картини знаменитих художників (понад 500 творів). Учасниця обл., всеукр. та всесоюз. мистецьких ви­ставок від 1934. Перший успіх — на ви­ставці «Т. Шевченко у нар. твор­чості» (Дні­пропетровськ, 1939). Деякі роботи зберігаються у Шев­чен­ків. нац. заповід­нику (м. Ка­нів), Камʼян. (обидва — Черкас. обл.), Путивл. (Сум. обл.) істор.-культур. заповід­никах, Сум. краєзн. музеї, Яготин. істор. музеї (Київ. обл.), Держ. істор. музеї (Мос­ква).