Левицький Аркадій Павлович
ЛЕВИ́ЦЬКИЙ Аркадій Павлович (Левицкий Аркадий Павлович; 1860, м. Козельськ, нині Калуз. обл., РФ — 20. 03(02. 04). 1916, Москва) — російський лікар-хірург, історик медицини. Доктор медицини (1893). Закін. Моск. університет (1883), де й працював до 1889. У 1891–92 — ординатор хірург. відділ. Одес. міської лікарні; 1892–1900 — викладач 1-ї Моск. зуболікар. школи. Одним із перших вивчав історію язичниц. лікарювання до і після прийняття християнства, визначив роль монастир. медицини у виникненні лікар. справи у Київ. Русі. Зібрав і проаналізував відомості про лікування зубів, уміщені в рукопис. травниках і лікувальниках 16–18 ст.; висвітлив історію розвитку зуболікар. справи у Рос. імперії у 18 — на поч. 19 ст.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Сибирская язва в Новоладожском уезде С.-Петербургской губернии летом 1881. С.-Петербург, 1883; Нити из оленьих сухожилий как материал для наложения шва и перевязки сосудов // Тр. 2-го съезда рус. врачей. Москва, 1887. Т. 1; Местная бугорчатка и хирургическое вмешательство при ней // Летопись Хирург. об-ва в Москве. 1890. Т. 9, № 2; Уклонение от нормального сращения костных переломов. Москва, 1893; Материалы к истории зубоврачевания в России // Одонтол. обозрение. 1899. № 1, 3, 8, 9; 1900. № 1, 2, 9; Очерки по истории медицины в России // Мед. обозрение. 1907. № 13; 1909. № 1; 1910. № 1; 1911. № 1; 1913. № 17; 1915. № 16–17.
Рекомендована література
- Архангельский Г. В. Историк отечественной медицины — Аркадий Павлович Левицкий // КМ. 1987. № 9;
- Мамедова Л. А., Троянский Г. Н. А. П. Левицкий (1860–1915) — один из основоположников истории отечественного зубоврачевания (К 125-летию со дня рожд.) // Стоматология. 1988. № 1.
Завантажити статтю
Людина 
