Левицький Василь Іванович

Визначення і загальна характеристика

ЛЕВИ́ЦЬКИЙ Василь Іванович (15. 11. 1921, с. Карапчів, нині Глибоц. р-ну Чернів. обл. — 21. 10. 1997, Кишинів) — поет, пере­кладач. Член СПУ (1959). Закін. пед. ін­ститут у м. Бєльці (Молдова, 1959). Учителював, працював у пресі, викладав молд. і румун. літ-ри у Чернів. університеті (1964–75). У ліриці оспівував красу молд. гір і Карпат, звеличував працю гуцулів. Автор циклу віршів сатир.-гумор. змісту, де гостро й дотепно висміював морал. вади й не­здорові сусп. явища. Писав для дітей. Друкувався у молд. періодиці. Пере­клав зб. «Лірика» Лесі Українки (1971); повісті «Гуси-лебеді летять» і «Щедрий вечір» М. Стельмаха (обидві — 1972), «Земля» О. Кобилянської (1975); романи «Дикий мед» Л. Первомайського (1973), «Ріки горять» В. Василевської (1974), «Левине серце» П. Загребельного (1983), а також окремі твори Є. Гребінки, Ю. Федьковича, І. Франка, П. Грабовського, П. Тичини, М. Риль­ського, В. Сосюри, М. Те­рещенка, А. Малишка, Д. Павличка, В. Лучука, С. Олійника, Б. Мельничука та ін. Разом із З. Пенюк уклав хрестоматію «Твори українських письмен­ників» (Чц., 1982) для учнів старших класів молд. шкіл України. Низку творів Л. українською мовою пере­клали А. Мʼястківський, В. Лу­чук, Б. Мельничук, М. Фішбейн.

Тв.: Poezii. 1959; Soțiile. 1961; Cântec de domenii. 1962; La rădăcina Seret. 1966; Confesiunile pe drum. 1967; Preludiu de primăvară. 1969; Inima din nou ... 1972; Oh, simplitatea sfânt. 1973; Recuno­aște­rea. 1974; Opozdanye o viață. 1982; Plus de vis. 1989 (усі — Чернівці); укр. перекл. — При­зна­н­ня. К., 1974.

Літ.: Мельничук Б., Мельничук Я. Література народів України: Мат. до навч. курсу. Чц., 2003.

Я. Б. Мельничук

Завантажити статтю