Левицький Всеволод

Визначення і загальна характеристика

ЛЕВИ́ЦЬКИЙ Всеволод (02. 09. 1913, м. Радехів, нині Львів. обл. — 31. 12. 1976, м. Він­ніпеґ, провінція Манітоба, Канада) — політичний діяч, військовик. 1933 заарешт. польс. владою за приналежність до ОУН, однак незабаром звільнений. Ви­вчав медицину в Заґребі. Як чл. Проводу ОУН під­тримував звʼязки з хорват. під­пі­л­лям. На поч. громадян. війни в Іспанії 1936–39 організовував укр. від­діли в Іспан. іноз. легіоні (учасник боїв із республіканцями). Отримав зва­н­ня поручника, а згодом — сотника іспан. армії, від­знач. бо­йовими нагородами. Був пред­ставником ОУН при іспан. уряді. Після нападу Німеч­чини на СРСР повернувся до Галичини. 1943 брав участь у створен­ні дивізії «Галичина». На­прикінці того ж року заарешт. ґестапо і до кінця війни увʼяз­нений у нім. концтаборі Брец. Мешкав у таборах для інтернованих, писав спогади про пере­бува­н­ня в Іспанії, але не встиг закінчити. 1948 емігрував до Канади. Член укр. комбатант. організацій у Він­ніпезі. Від 1973 — спів­роб. Укр. військ.-істор. музею при УВАН.

Літ.: Мар М. Г. Памʼяті сотника Всеволода Левицького // Свобода. 1977, 25 трав.

Ю. І. Макар

Завантажити статтю