Левицький Всеволод Володимирович
ЛЕВИ́ЦЬКИЙ Всеволод Володимирович (1881, Станіслав. воєводство, Галичина — 1963, Відень) — фахівець у галузях лісівництва та охорони природи. Отримав ліс. освіту. Перед 1-ю світ. війною очолював лісництво у с. Вістова (нині Калус. р-ну Івано-Фр. обл.); 1918–19 — заступник Держ. секр. земел. справ ЗУНР, кер. відділу лісів; у 1920–30-х рр. працював у Львів. дирекції лісів; наприкінці 1930-х рр. — в інспекції лісів Зх. Польщі, був ініціатором створення низки заповідників та заказників; 1939–41 — керівник Львів. підрайону Всесоюз. контори «Ліспроект» та проф. Львів. політех. інституту. Порушив питання про відновлення заповід. статусу ліс. резерватів, створ. у Галичині за польс. влади. Під час 2-ї світової війни — в упр. лісів у с. Равщина (Сокал. р-ну Львів. обл.). Від 1944 — у Відні, де працював у департаменті лісів Міністерства землеробства Австрії. Основний напрям наукових досліджень — класифікація ліс. масивів і урочищ за ступ. їхньої природозн., наук., культурно-істор. цінності. Пропонував вилучити праліси із госп. планів вирубування дерев.
Завантажити статтю
