ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Левицький В’ячеслав Олександрович

ЛЕВИ́ЦЬКИЙ В’ячеслав Олександрович (04(16). 02. 1867, м. Керч, нині АР Крим – 05. 08. 1936, с-ще Гаспра, нині смт Ялтин. міськ­ради, АР Крим, за ін. даними – Москва) – лікар-гігієніст. Заслужений діяч н. РСФРР (1936). Закін. Моск. університет (1890). Працював лікарем. 1914–17 очолював сан. бюро Моск. земства; 1917–21 займався сан.-організац. діяльністю в органах охорони здо­ров’я Москви та Моск. губ.; 1921–25 – організатор і завідувач відділу профес. гігієни Сан.-гіг. інституту та кер. Моск. губерн. відділу охорони праці; 1925–28 – директор Держ. інституту охорони праці; 1928–34 – директор Інституту з вивчення профес. захворювань, який об’єднано з Центр. інститутом гігієни праці і про­фес. захворювань (усі – Москва; в останньому 1935–36 очолював лаб. вивчення промен. і конвекц. тепла). Наукові дослідження у галузях фізіології, гігієни й охорони праці, профес. патології. Один з основоположників гігієни праці й пром.-сан. нагляду в СРСР. Запропонував теорію про провідну роль центр. і вегетатив. нерв. системи у розвитку втоми (вегетативна теорія Левицького). Вивчав значення нерв. системи у патогенезі пром. інтоксикацій, дію на організм людини промен. і конвекц. тепла. Ред. «Руководства по общей и частной гигиене труда» (Москва, 1936), співред. кн. «Гигиена труда в производстве радия» (1935), підручника «Гигиена труда» (1936; обидва – Москва; Ле­нінград).

Пр.: К вопросу о физическом со­­стоянии населения Подольского уезда. 1901; Эпидемиологические особенности скарлатины. 1912; Санитарные условия труда рабочих шляпного производства. 1921; Умственный труд и утомляемость. 1922; Проблема утомляемости. 1926 (усі – Москва).

Літ.: Летавет А. Т., Хоцянов Л. К. B. А. Ле­вицкий – выдающийся гигиенист и организатор санитарного дела // ГиС. 1956. № 8; Астафьева Г. В. Вя­­чеслав Александрович Левицкий, выда­­ющийся гигиенист и общественный де­­ятель // Там само. 1969. № 6.

Н. М. Фещенко

Основні праці

К вопросу о физическом со­­стоянии населения Подольского уезда. 1901; Эпидемиологические особенности скарлатины. 1912; Санитарные условия труда рабочих шляпного производства. 1921; Умственный труд и утомляемость. 1922; Проблема утомляемости. 1926 (усі – Москва).

Рекомендована література

  1. Летавет А. Т., Хоцянов Л. К. B. А. Ле­вицкий – выдающийся гигиенист и организатор санитарного дела // ГиС. 1956. № 8;Google Scholar
  2. Астафьева Г. В. Вя­­чеслав Александрович Левицкий, выда­­ющийся гигиенист и общественный де­­ятель // Там само. 1969. № 6.Google Scholar
Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Левицький В’ячеслав Олександрович / Н. М. Фещенко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-53767

Том ЕСУ:

16-й

Дата виходу друком тому:

2016

Дата останньої редакції статті:

2016

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

53767

Кількість переглядів цього року:

11

Схожі статті

Мокієнко
Людина  |  Том 21 | 2019
О. М. Нікіпелова
Горкін
Людина  |  Том 6 | 2006
З. П. Петрова
Зінгер
Людина  |  Том 10 | 2010
Є. В. Борисова

Нагору