Левицький Євген Леонідович
ЛЕВИ́ЦЬКИЙ Євген Леонідович (12. 06. 1949, Київ) — біохімік. Доктор біологічних наук (1993). Закін. Київський університет (1972). Працював в Інституті молекуляр. біології і генетики АН УРСР (1971–74); Інституті геронтології АМН СРСР (обидва –Київ, 1975–87); Київ. мед. інституті (1987–88); Інституті фармакології та токсикології АМНУ (1988–2007): ст. н. с., пров. н. с.; від 2007 — провідний науковий співробітник Інституту біохімії НАНУ (обидва — Київ). Головний редактор журналу «Современные проблемы токсикологии» (1998–2009). Вивчає неспецифічну дію нуклеїн. кислот вірусів бактерій на клітини ссавців та механізми реплікації ядер. ДНК у процесі старіння; молекулярні механізми генотоксич. дії низки ксенобіотиків, зокрема тетрахлоретану, роль процесів перекис. окислення ліпідів хроматину в реалізації цієї дії. Співавтор словника-довідника «Лікарські препарати» (К., 1997), розділу в кн. «Генетическая медицина» (О., 2008).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Біохімічні та молекулярно-біологічні механізми хімічної загибелі клітин за ураження високотоксичними ксенобіотиками // БМВ. 2005. Т. 9, № 2; Влияние производного хиназолина на экспрессию генов раннего реагирования, процессы свободнорадикального окисления в тканях головного мозга при хроническом иммобилизационном стрессе // Соврем. пробл. токсикологии. 2007. № 2; Молекулярні механізми загибелі клітини за дії біоцидних ксенобіотиків: вільні радикали, некроз, апоптоз // УБЖ. 2010. Т. 82, № 4 (усі — співавт.).
Людина 