Левицький Микола
Визначення і загальна характеристика
ЛЕВИ́ЦЬКИЙ Микола (1879, с. Рожнів Снятин. пов., нині Косів. р-ну Івано-Фр. обл. — 30. 06. 1921, м. Ліберець, нині Чехія) — громадський діяч, видавець. Навч. на правн. факультеті Чернів. університету, редагував часопис «Буковина», що відіграв значну роль у розвитку нац. думки на Буковині й містив чимало цінних матеріалів з історії краю. Після закінчення студій повернувся до Галичини, працював заст. нотаріуса у Жидачів. пов. (нині Львів. обл.). Під час 1-ї світової війни мобілізов. до австро-угор. війська, брав участь у воєн. діях, побл. м. Перемишль (нині Польща) потрапив у рос. полон. Після більшов. перевороту 1917 знову повернувся на Галичину, згодом вступив до УГА. Взимку 1919 захворів на тиф, потім — на запалення легенів. 31 серпня 1920 у складі військ. частин УГА інтернов. у чехо-словац. таборі Німецьке Яблонне, згодом — у Ліберці, де й помер від хвороби. Співзасн. і ред. ж. «Український скиталець» (1920).